☝️ Я розпочав свій шлях на залізниці рівно за тиждень до початку повномасштабного вторгнення росії, і саме останні три роки стали найважливішими, найскладнішими, найнасиченішими та найвідповідальнішими в історії української залізниці та всіх її працівників. Залізничники показали, що ми дійсно є другою армією країни: веземо пасажирів та вантажі за графіком, незважаючи на обстріли, швидко відбудовуємо, об'єднуємось, розвиваємось. Я надзвичайно пишаюся нашою роботою, радий що можу зробити свій весок у спільну справу і всім з гордістю розповідаю, що я залізничник!✅ Робота на залізниці — це постійний рух, смак подорожі під ритмічний стукіт коліс, велика кількість цікавих, іноді складних, незрозумілих, нестандартних завдань та викликів, беззаперечно це драйв, круті, неймовірні люди поруч, з якими постійно доводиться взаємодіяти та працювати пліч-о-пліч, це недоспані очі, велика відповідальність і щоденно — якийсь новий, незвіданий фронт роботи. ✅ За три роки роботи в УЗ я отримав величезний досвід у багатьох різноманітних сферах, познайомився з великою кількістю крутих та цікавих людей, завів чудових друзів та колег, засвоїв для себе кілька важливих уроків. Підводити підсумки і детально розписувати про всі проєкти, над якими зараз працюю, тут не буду — проміжними результатами ділюся в окремих дописах, скажу тільки, що робота з розвитку та відродження вузькоколійних залізниць, ремонту історичного рухомого складу продовжується і я налаштований рухатися тільки вперед та нарощувати темпи! 🙏 Хочу подякувати всім моїм рідним, близьким, колегам за підтримку, настанови, поради та міцне плече поруч! Окрема подяка моїм керівникам — Олександру Перцовському та Олександру Болдову за те що завжди чуєте, дослухаєтеся до моїх ідей, думок, завжди готові піти назустріч і допомогти реалізувати мою чергову шалену ідею!))) Також дуже вдячний Олександру Камишіну за те що повірив у мене і дав потужний поштовх на старті!