🤦‍♂ Обережність на межі із дурістю🤦‍♂Те, що американці полюбляють грати в "туман інформаційної війни", ми давно знаємо. Це було з Хаймарсами, це було з гаубицями, це було з танками і так було з літаками. Кінець-кінцем все сталося, і йде в правильному напрямку, і поза всякими сумнівами ця підтримка дійсно потрібна. І навіть певна логіка в тому тумані є - це збереження мережі поставок, її убезпечення від потенційних атак військового та не-військового типу, збереження елементу несподіванки, і багато інших міркувань. Проте є конкретні аспекти - в першу чергу інформаційні і політичні -, де така невизначеність неприпустима. Де треба чітко тримати свій курс, підживлювати свій наратив та підтримувати союзників. І ось тут оступитися дуже просто.Тож коли Ллойд Остін заявляє про те, що Україна "зможе перемогти і без далекобійної зброї", і приправляє це ще й непевністю стосовно того, чому північнокорейські перебувають на території росії - це вже не виглядає як "туман війни". Це виглядає як ціла купа людей в красивих ділових костюмах, які в цьому тумані загубилися і яким від цього страшно. Це не лідерство, це невпевненість і страх.Ось так іноді політики, які на висоті свого польоту виглядають як яструби, зблизька виявляються пофарбованими голубами.