🌀 ТРАМП ПОЧИНАЄ ВТРАЧАТИ РЕСПУБЛІКАНСЬКУ ПАРТІЮ?

Російський дизель може стати каталізатором значно більшого процесу — поступового звільнення республіканців від політичної залежності від Трампа.

Цей процес почався ще до скандальної домовленості з Путіним. 7 жовтня Reuters зафіксував показову тенденцію: у 41 із 62 конкурентних перегонів до Конгресу кандидати-республіканці тією чи іншою мірою дистанціювалися від Трампа. Одні критикували його рішення щодо Ірану чи економічну політику, інші прибирали згадки про нього зі своїх передвиборчих сайтів.

Тепер Трамп фактично подарував однопартійцям новий привід для дистанціювання — домовленість із Путіним, яку вже критикують навіть республіканські сенатори.

На моє переконання, це може прискорити процес, наслідки якого вийдуть далеко за межі нинішніх виборів.

1️⃣ ПЕРШИЙ ЕТАП. ПЕРЕДВИБОРЧА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Республіканським кандидатам не обов'язково відкрито виступати проти Трампа. Вони можуть говорити:

«Я підтримую Трампа і республіканські цінності. Але не підтримую його рішення щодо російського дизеля, Ірану чи інших питань».

Так кандидат пояснює виборцям, що його позиція не є простим продовженням волі президента. Це перший крок до політичної самостійності.

2️⃣ ДРУГИЙ ЕТАП. САМОСТІЙНИЙ КОНГРЕС

Якщо частина таких кандидатів переможе, вони отримають власний політичний аргумент: «Мене обрали не лише завдяки підтримці Трампа, а й через мою власну позицію».

Передвиборче дистанціювання тоді може перетворитися на парламентську самостійність: сьогодні — незгода щодо російського дизеля, завтра — щодо санкцій, Ірану, бюджету чи зовнішньої політики. Якщо таких конгресменів буде достатньо, Білий дім муситиме домовлятися не лише з демократами, а й із власною партією.

Це поки сценарій, а не доконаний факт. Саме голосування нового Конгресу покажуть, чи було передвиборче дистанціювання справжньою незалежністю.

3️⃣ ТРЕТІЙ ЕТАП. БОРОТЬБА ЗА СПАДЩИНУ ТРАМПА

Трамп не може бути обраний президентом утретє за чинною Конституцією США. Отже, Республіканській партії доведеться визначати нового кандидата — і разом із ним власне майбутнє.

Хто успадкує MAGA? Чи залишиться партія персональним політичним проєктом Трампа, чи повернеться до традиційніших принципів або сформує нову модель?

Боротьба може точитися не лише між прихильниками та противниками Трампа, а й між кількома групами, кожна з яких називатиме себе справжнім продовжувачем його справи.

💡 ОТЖЕ

Колись Трамп завоював Республіканську партію, перетворивши особисту лояльність на один із головних принципів її політичного життя. Тепер ми спостерігаємо перші ознаки можливого зворотного процесу, а російський дизель — лише один із його каталізаторів.

Спочатку республіканці вчаться не погоджуватися з Трампом перед виборами.

Потім можуть навчитися голосувати проти його рішень у Конгресі.

А зрештою почнуть вирішувати, якою буде партія після Трампа.

Для цього їм не обов'язково оголошувати Трампу війну. Достатньо поступово перестати вважати його рішення обов'язковими для всіх.

Можливо, головна політична проблема Трампа вже не в тому, що його критикують демократи, а в тому, що республіканці починають дозволяти собі з ним не погоджуватися.

Історія з путінським дизелем може стати одним із випробувань цього процесу.