🌀 ЯК РАДНИК ЛИТВИН ЗАМІНИВ ДЕРЖАВУ, МЗС ТА ОФІЦІЙНУ ДИПЛОМАТІЮ
​Виявляється, щоб керувати зовнішньою політикою 40-мільйонної країни, більше не потрібні дипломатичні ранги, офіційні ноти чи демарші. Достатньо мати акаунт у Фейсбуці й статус спічрайтера на Банковій.

​Але якщо в уявленні Банкової це просто «інформаційний привід», то для світу це повноцінна дипломатична катастрофа.
​Ось як це працює в реальності, а не в уявленнях телеграм-стратегів:
​Заява для аплодисментів: Президент виходить на трибуну ООН і виголошує ефектну тезу про двох полонених з КНДР, яку в текст дбайливо вставив спічрайтер Литвин.

​Офіційний виклик дипломата: МЗС Південної Кореї терміново викликає на килим виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна. Перший заступник міністра Пак Юн Джу передає йому ноту протесту та офіційно вимагає від України роз'яснень і вибачень за порушення угоди про конфіденційність.
​Коментар замість дипломатії: Поки дипломат у Сеулі приймає ноту й намагається зберегти залишки стосунків, радник Литвин іде в коментарі під чужим дописом у соцмережах і авторитетно карбує: «Ніякої угоди не було, це неправда».
​Підрив довіри: МЗС Південної Кореї публічно заявляє, що таке відхрещування та спроби удавати, ніби домовленостей не існувало, «серйозно підривають взаємну довіру» між державами.

​У результаті виникає дикий паритет:
​На одному боці — офіційні ноти протесту, виклики дипломатів та заяви МЗС країн-партнерів.
На іншому — коментар спічрайтера у Фейсбуці, який вирішив, що він може одноосібно скасовувати міждержавні домовленості й звинувачувати союзників у брехні.

ОТЖЕ:
​Корейці вимагають офіційних вибачень і пояснень на рівні держави. Цікаво, наш посол у Сеулі під час вручення ноти теж посилався на коментар Литвина, чи в МЗС усе ж знайдеться хтось, хто пояснить Офісу Президента різницю між державною таємницею і дописом у соцмережах?
ЩО БУДЕ ДАЛІ? БАНКОВА ПІДТРИМАЄ ЛИТВИНА ЧИ ЗВІЛЬНИТЬ?