Джерело
БРИГИНЕЦЬ🇺🇦 | У демократіях воюють партії. У персоналізованих системах — башти.У нор...
2 730 Охват/переглядів
2026-09-24 07:17
Повідомлення №40196
🌀 У демократіях воюють партії. У персоналізованих системах — башти.
У нормальній демократичній політиці конфлікт винесений назовні. Є партії, програми, кандидати, парламентська більшість і опозиція. Вони сперечаються публічно, конкурують на виборах і пропонують суспільству різні варіанти майбутнього. Саме вільна конкуренція політичних партій є одним із базових механізмів сучасної демократії. �
Міжнародна IDEA
Коли ж реальна політика концентрується навколо одного центру влади, конкуренція нікуди не зникає. Вона просто переїжджає всередину. Замість війни партій починається війна кабінетів, груп впливу, силовиків, менеджерів, радників — тих самих «башт Кремля», якщо говорити російською політичною мовою.
В Україні я б назвав це війною поверхів Банкової.
І зараз, здається, ми спостерігаємо дуже цікавий момент: війна поверхів Банкової починає перетворюватися на публічну політичну конкуренцію.
Ще вчора всі ці люди були частинами однієї конструкції Зеленського. Буданов, Федоров, Арахамія — не лідери різних партій, а люди одного владного центру. Вони сиділи за одним столом, обговорювали вибори, кадрові комбінації й майбутню конфігурацію влади.
А сьогодні кожен із них дедалі більше набуває власного політичного обличчя.
Особливо — Федоров.
І ось тут стає зрозуміло, чому мене так зацікавила остання поведінка «Української правди».
Бо внутрішню війну Банкової неможливо винести на вибори, поки її учасники залишаються просто чиновниками Зеленського. Їх спочатку треба перетворити на окремих політиків.
Потрібно дати їм власну біографію.
Власних ворогів.
Власні перемоги.
Власні помилки.
Власну ідеологію.
І — найважливіше — власну історію конфлікту із Зеленським.
Саме це зараз, на мою думку, відбувається з Федоровим.
Ще кілька місяців тому він був одним із найвідоміших продуктів системи Зеленського. Сьогодні нам дедалі наполегливіше розповідають історію про Федорова, який цю систему переграв.
І тут починається наша історія.
ОТЖЕ:
Як війна поверхів Банкової перетворюється на майбутню війну політичних проєктів — і чому «Українська правда» раптом опинилася в самому центрі народження політичного Федорова.
Далі буде👇
У нормальній демократичній політиці конфлікт винесений назовні. Є партії, програми, кандидати, парламентська більшість і опозиція. Вони сперечаються публічно, конкурують на виборах і пропонують суспільству різні варіанти майбутнього. Саме вільна конкуренція політичних партій є одним із базових механізмів сучасної демократії. �
Міжнародна IDEA
Коли ж реальна політика концентрується навколо одного центру влади, конкуренція нікуди не зникає. Вона просто переїжджає всередину. Замість війни партій починається війна кабінетів, груп впливу, силовиків, менеджерів, радників — тих самих «башт Кремля», якщо говорити російською політичною мовою.
В Україні я б назвав це війною поверхів Банкової.
І зараз, здається, ми спостерігаємо дуже цікавий момент: війна поверхів Банкової починає перетворюватися на публічну політичну конкуренцію.
Ще вчора всі ці люди були частинами однієї конструкції Зеленського. Буданов, Федоров, Арахамія — не лідери різних партій, а люди одного владного центру. Вони сиділи за одним столом, обговорювали вибори, кадрові комбінації й майбутню конфігурацію влади.
А сьогодні кожен із них дедалі більше набуває власного політичного обличчя.
Особливо — Федоров.
І ось тут стає зрозуміло, чому мене так зацікавила остання поведінка «Української правди».
Бо внутрішню війну Банкової неможливо винести на вибори, поки її учасники залишаються просто чиновниками Зеленського. Їх спочатку треба перетворити на окремих політиків.
Потрібно дати їм власну біографію.
Власних ворогів.
Власні перемоги.
Власні помилки.
Власну ідеологію.
І — найважливіше — власну історію конфлікту із Зеленським.
Саме це зараз, на мою думку, відбувається з Федоровим.
Ще кілька місяців тому він був одним із найвідоміших продуктів системи Зеленського. Сьогодні нам дедалі наполегливіше розповідають історію про Федорова, який цю систему переграв.
І тут починається наша історія.
ОТЖЕ:
Як війна поверхів Банкової перетворюється на майбутню війну політичних проєктів — і чому «Українська правда» раптом опинилася в самому центрі народження політичного Федорова.
Далі буде👇