Повідомлення telegram каналу - @brotherbrothers

Жартувати про залізні ноги можна. Але тільки, якщо ви близькі та знаєте через що проходить людина. На ці жарти має бути дозвіл. Як сказав Олексій, який втратив обидві ноги: «Мені можна. Тобі - ні»
Дякувати - нормально. Просто підійти та сказати: «дякую» або прикласти руку до серця. Маленький жест поваги, якому маємо навчитися
Питати: «що сталося?», «як отримав поранення?», «а ти вбивав?» та казати «одужай!», «тримайся!» та інша підбадьорююча фігня - не нормально. Якщо людина захоче, - розповість сама, що сталося. Ноги не відростають, не всі люди з інвалідністю отримали інвалідність внаслідок війни, і люди, які втратили кінцівки, не хворі.
Дивитися як на прибульця - не нормально. Дивитися з захопленням та вдячністю - ок. Людина це відчуває. Спитати про протез - нормально. Але тільки якщо вам дійсно цікаво і ви готові слухати про це. Спитати про протез, щоб просто щось спитати, бо вам незручно, - не нормально.
Жаліти-не нормально,а подарувати сувенір або лишити щось символічне - нормально. Це про повагу