Його звільнили з полону в 19. Але вже у 21 він загинув за Україну…Незламний Назар «Грєнка» Гринцевич. Сьогодні друга річниця, як він пішов на небо.Його шлях воїна почався у 18 років — тоді він приєднався до Полку «Азов». Свій 19-й день народження Назар зустрів уже в оточеному Маріуполі, під час героїчної оборони міста. Він був парамедиком і наймолодшим серед захисників «Азовсталі». Пережив контузію, осколкове поранення облuччя, переломu реbер — але не відступив. Потім були нові поранення і ворожий полон…У Оленівці йому винесли вирок — смерtна kара. Та навіть там він не скорився і залишився сильним духом.У вересні 2022 року, під час великого обміну, Назарія разом із понад 200 українськими захисниками звільнили. Після повернення він зізнавався: найціннішим у полоні були прості речі — хліб і кисіль. Ці слова він назавжди закарбував на своєму тілі зробивши відповідне тату. Після реабілітації Назар знову став у стрій. Разом із побратимами створив підрозділ «Контакт 12», де очолив взвод оптичних спостерігачів. Він воював гідно і віддано. 5 травня 2024 року, за день до загибелі, Назар відзначав 10-річчя свого рідного підрозділу «Азов» і написав: «10 років вдосконалення, дружби, помсти. Боротьба триває».А вже 6 травня він загинув у бою поблизу Кремінної на Луганщині.Його життя було коротким, але сповненим сенсу, мужності й любові до України. Пам’ять про таких героїв — це наша сила і наша відповідальність. Поки ми пам’ятаємо — вони живуть. Поки боремось — їхня справа продовжується. 🇺🇦