Статистика telegram channel - @bozhyy_dar

Я чую, як Дух Святий каже:«Для цього дня і цієї години Божа рука прийде на багатьох. І багато хто підніметься. У цей день і в цей час відбувається очищення в церкві. І з того, що виглядає, як руїни, вийдуть чоловіки та жінки, які принесуть вогонь. І слово Боже горітиме в їхніх устах, і вогонь Божий горітиме в їхніх руках. Вони піднімуться з невпевненості, і вони підуть землею і звільнятимуть полонених».Дух Святий каже: «Я підніму людей, і вони будуть голосами, а не луною. Вони відрізнятимуться від інших. І вони підуть вірою по воді, і великі чудеса і знамення супроводжуватимуть їх…Сьогодні ви кажете, що це неможливо, але те, що неможливе для людини, можливе для Бога. Він буде використовувати вас для Своєї слави, і вам доведеться себе ущипнути, тому що це відбуватиметься саме з вами.І завжди пам'ятайте, щоб віддавати тільки Йому всю славу, всю хвалу та честь. Ніколи не сприймайте слави собі. Ніколи не дозвольте людям поставити вас на п'єдестал. Ніколи не дозвольте людям поклонятися вам».Немає великих чоловіків та жінок. Є ординарні чоловіки та жінки, які ходять із великим Богом. Я говорю це Духом Святим, що церква вступить в інший вимір. Це буде виглядати, ніби книга Дій повернулася. Це буде виглядати, що Бог перевершить усе, що було раніше в історії.✍️ Родні Ховард Браун.

Дванадцятирічна техаська школярка Джордан Вулі не погодилася із заявою своєї вчительки, що Бог – це міф, і твердо відстоює свою позицію віри.На уроці читання семикласники шкільного округу Кеті (штат Техас) розбирали, що таке факт, розповсюджене твердження і думка.Коли справа дійшла до затвердження «Бог існує», 12-річна Джордан Вулі сказала, що це факт, на що вчителька заявила, що це неправильна відповідь, насправді Бог – це міф. Джордан стала наполягати, кажучи, що цей факт грунтується на її вірі. Вчителька, у свою чергу, сказала, що це бездоказове твердження. Суперечка розгорілася не на жарт, у ньому взяли участь і інші учні класу.Шантель Вулі, мама Джордан, розповіла Fox26, що в класі багато віруючих дітей, і твердження вчительки, що Бога немає, дуже їх засмутило: хтось жбурнув свої книги на стіл, хтось залився сльозами.Справа дійшла до розгляду на шкільній раді. І поки Джордан Вулі відповідала перед членами ради, відстоювала перед дорослими свою віру, її мама плакала: «Ось, моя дитина сміливіша, ніж більшість дорослих, говорить про свою віру і про те, як її права були порушені в школі».Губернатор штату Техас Грег Еббот висловив своє захоплення вчинком Джордан: «Я пишаюся непохитною прихильністю до Бога учениці 7-го класу початкової школи.

Піст, який приймає БогДля чого ми постимося? Не для того, щоб «випросити» щось у Бога. І точно не для того, щоб здатися духовніше за інших. Справжній піст — це про серце ❤️ Про вибір заглушити тілесне, щоб почути духовне. Відкласти все зайве, щоб залишитись із Тим, Хто справді важливий.В Ісаї 58 розділі Бог каже: «Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?».Навіть якщо ми утримуємось від їжі, молимось по 5 годин і виглядаємо дуже духовно — це нічого не значить, якщо наше серце не змінюється.Бог не дивиться на релігійні дії. Він дивиться на те, що між ними: як ти живеш, любиш та реагуєш, коли ніхто не бачить.🙏 1. «Розвʼяжи кайдани безбожності…»Жити «без Бога» — це не завжди про атеїзм. Це про спосіб життя, у якому Бога ніби нема. Коли ми живемо з понеділка по суботу як заманеться, а в неділю одягаємо маску побожності.Піст — це запрошення до покаяння. Якщо є гріх — залиш його. Є залежність — віддай її Богу. Вчись жити у святості у кожній сфері свого життя.🙏 2. «…пустити на волю утиснених»Піст — це не лише про «чого я не роблю». Це ще й про що я роблю.«Поділись своїм хлібом з голодним, а нещасних безпритульних поклич у свій дім. Коли побачиш нагого, зодягни його, й від свого рідного не відвертайся!» (Ісая 58:7)Іноді ми думаємо, що піст — це набір заборон. Проте, це запрошення до дії: погодуй, допоможи, обійми, віддай. Адже справжнє поклоніння — це активне добро.🙏 3. «…всяке ярмо розірвати?» (Ісая 58:6)«Ярмо» — це засіб контролю. Сьогодні, це все, що пригнічує, знецінює. Це непрощення, маніпуляції, контроль. Проте Бог не побудував стосунки з нами на контролі. Він дав свободу вибору. Цим і показав, що без свободи — не може бути справжньої любові.Коли ми намагаємося керувати іншими через свою псевдодуховність — ми стаємо схожими на Єзавель, яка організувала лжепіст, щоб убити свого сусіда.Не зробити щось для Бога, а дати Йому зробити щось у тобі — ось що таке піст. Очистити, оновити та пробудити розум, серце і тіло.Коли ти постишся з правильним серцем — тоді відбувається обіцяне в Ісаї 58:9: «Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я!».Це результат справжньої близькості. Він чекає на тебе — щирого, покірного, відкритого.Коли востаннє ти брав піст?Було корисно? Став 🙏

Я помер учора вночі...Наш намет стояв на бульварі Санрайз. Це було одне з найбільших пробуджень, які в мене колись були, і в четвертому ряду померла людина. Я пішов до нього зі своєю Біблією. Я не збирався дозволяти дияволові вбивати будь-кого на моїх зборах. Я наказав дияволові відпустити його. Я закликав його дух назад у його тіло.Не було жодних ознак життя. Я сказав своїй команді: «Прийдіть і віднесить його за платформу. Ніхто не завадить моїй проповіді».Вони віднесли його туди. Якось ми дійсно забули про нього. Я пішов у свій готель. О третій тридцять ранку я сів у ліжку і сказав: «О, Боже, небіжчик!» Це був перший раз, коли я подумав про цей інцидент з того часу, як він стався.Наступного вечора я повернувся до намету. Під час зборів я запитав: «Я хочу, щоб сьогодні ввечері п'ять найщасливіших людей тут вийшли та розповіли нам, чому ви раді». Мрець був першим у черзі!Я його не впізнав. Він був одягнений. Я передав йому мікрофон і спитав: «Чому ти радий, брате?««Слава Богу!» — відповів він. «Я помер учора ввечері».Я подумав: «Що за псих у мене тут?» Але він глянув на мене якось дивно і сказав: «Ти мене не пам'ятаєш?»«Ні, сер», — відповів я, «Я тебе не пам'ятаю».«Ти пройшов через чотири ряди стільців, щоб дістатися мене», — відповів він. — Брат Шамбах, учора ввечері у мене в твоєму наметі стався п'ятий серцевий напад. Лікарі сказали мені, що, якщо у мене станеться ще один серцевий напад, я помру. Моє тіло було там, але мій дух пішов. Я бачив, як ти біг назад крізь тих людей. Ти повернув мій дух у моє тіло». Сльози потекли по його обличчю. «Я так вдячний, що ти це зробив», — сказав він, — Ще вчора ввечері я був грішником і вирушав у пекло, якби ти не зупинив мій дух. Мій дух повернувся до мого тіла. Я прокинувся за тією платформою з новим серцем. Вчора ввечері я був спасенний і сповнений Святого Духа. Сьогодні я пішов до свого лікаря, і він не міг повірити».Чоловік закричав: «Ісус увійшов у моє серце вчора ввечері і дав мені нове серце. Алілуя!»Його лікар сказав йому: «Де решта чотирьох шрамів на твоєму серці?» Він не зміг знайти шрами від попередніх серцевих нападів. «У тебе серце двадцятип'ятирічного чоловіка».З тієї ночі, коли Бог спрямовує мене, я не вагаючись покладаю руки на будь-яких мерців, тому що вони можуть бути не врятовані. Я хотів би, щоб вони були врятовані — врятовані від палаючого полум'я пекла! Ця людина була на шляху до пекла, але, слава Богу, я опанував цей дух, перш ніж диявол зміг забрати його. Бог спас його і наповнив Святим Духом та вогнем.© ІСУС РЯТУЄ ТБRW SHAMBACH (Чудеса)

Запам’ятайте: любов — це не тільки слова, це час, який ми даруємо. І коли ми обіймаємо того, кого любимо, ми торкаємося вічності, бо душі з’єднуються в такі миті, і ніякий час, ніяка смерть не можуть розірвати цей зв’язок.Запам’ятайте: не відкладайте доброти на завтра. Телефонуйте тим, кого давно не чули. Навідуйте тих, хто чекає в тиші. Сказане сьогодні “я поруч” може стати найбільшим подарунком для чиєїсь душі.Запам’ятайте: не соромтеся бути ніжними. Сильний — не той, хто стримує сльози, а той, хто не боїться їх показати, бо любов — це не слабкість, це найпотужніша сила, яка змінює світ.Запам’ятайте: у суєті буднів ми легко втрачаємо головне. А головне — це не плани, не досягнення, не рахунки. Це очі, які чекають, це руки, які тягнуться до нас. Це люди, яких Бог поставив поруч, щоб ми вчилися любити.І тому — живіть так, щоби кожен день був як останній. Не з розпачем, а з глибокою вдячністю. Не з поспіхом, а з серцем, яке відкрите для любові, бо врешті-решт, залишиться лише одне: скільки любові ми дали. І скільки любові встигли прийняти.

Згадайте кенійського бігуна Абеля Мутаї, який був за кілька футів до фінішу, але заплутався у вказівниках і зупинився, думаючи, що вже завершив забіг. Іспанський бігун Іван Фернандес біг прямо за ним і, зрозумівши, що відбувається, почав кричати кенійцю, щоб той продовжував бігти. Мутаї не знав іспанської мови і нічого не зрозумів. Зрозумівши, що відбувається, Фернандес підштовхнув Мутаї до перемоги.Журналіст запитав Івана: “Чому ти це зробив?” Іван відповів: “Я мрію про те, що колись у нас буде щось на кшталт спільного життя, де ми будемо підштовхувати і допомагати один одному перемагати”.Журналіст наполягав: “Але чому ви дозволили кенійцю перемогти?” Іван відповів: “Я не дозволив йому перемогти, він мав перемогти. Гонка була його”. Журналіст знову наполягав: “Але ж ви могли виграти!” Іван подивився на нього і відповів: “Але в чому була б моя заслуга? Яка була б честь у тій медалі? Що б про це подумала моя мама?”Цінності передаються з покоління в покоління. Яких цінностей ми навчаємо наших дітей? Давайте не будемо вчити наших дітей неправильним способам і засобам перемоги. Натомість передаймо їм красу і людяність руки допомоги. Тому що чесність та етика перемагають!

Я зустріла бездомного наркомана і впізнала у ньому свого друга дитинства...Ванджа Мваура побачила високого чоловіка, що сидів на узбіччі, з витріщеними очима, схудлої статури, у брудному чорному комбінезоні і в такій же заляпаній товстій вовняній шапці. Вона не впізнала його! Патрік був бездомним понад 10 років.Мати Патріка – Ненсі дуже переживала і молилася за сина. Наркотики вплинули на мозок сина і він став неосудним. Сльози та молитви текли рікою.У соціальних мережах Ванджа звернулася до своїх друзів із проханням зібрати кошти на реабілітацію наркозалежного друга.Вона пообіцяла допомогти Патріку і відвела його до центру, не знаючи, як вони покриють витрати.Після цього кенійські ЗМІ почали висвітлювати цю історію і медичний центр Чиромо Лейн погодився повністю взяти на себе всі плати за лікування Патріка.Ванджа каже, що це було благословенням, але вона дуже хотіла, щоб її друг пройшов більш стійке одужання, і він пройшов 90-денну програму у християнському реабілітаційному центрі Retreat.«На жаль, реабілітація в Кенії дорога і недоступна, як для багатьох людей у більшій частині Африки», – говорить Ванджа.«Ванджа – ангел, посланий Богом. Я завдячую їй життям. Вона була зі мною в біді ближча, ніж брат чи сестра», – сказав Патрік в інтерв'ю для Бі-бі-сі.«Люди кажуть, що я змінила життя Патріка, але Бог через Патріка змінив і моє життя», – каже Ванджа. – Тепер я розумію, що маленький вчинок може змінити життя людини».

Новий костюм.Коли Біллі Грему було 92 роки. Він боровся із хворобою Паркінсона. У січні, за місяць до його 93-річчя, лідери в Шарлотті, Північна Кароліна, запросили Біллі Грема на обід на його честь.Спочатку Біллі не наважувався прийняти запрошення через свою боротьбу із хворобою Паркінсона. Але лідери Шарлотти сказали: «Ми не очікуємо на серйозний виступ. Просто прийди і дозволь нам вшанувати тебе». Тож він погодився.Після того, як про нього були сказані чудові речі, доктор Грем вийшов на трибуну, подивився на натовп і сказав:«Сьогодні я згадую про Альберта Ейнштейна, великого фізика, якого цього місяця журнал Time назвав Людиною століття.Якось Ейнштейн їхав з Прінстона в поїзді, коли кондуктор пройшов проходом, пробиваючи квитки кожного пасажира. Коли він підійшов до Ейнштейна, Ейнштейн поліз у кишеню жилета. Він не міг знайти свій квиток, тому він поліз і до кишень штанів. Його там не було.Він зазирнув у свій портфель, та й там не знайшов. Потім він глянув на сидіння поруч із ним. Він все ще не міг знайти його.Кондуктор сказав: «Докторе Ейнштейн, я знаю, хто ви. Ми знаємо, хто ви. Я впевнений, що ви купили квиток. Не турбуйтесь про це».Ейнштейн схвально кивнув головою. Кондуктор продовжив шлях проходом, пробиваючи квитки. Коли він уже був готовий перейти до наступного вагона, він обернувся і побачив великого фізика, який, стоячи рачки, шукав свій квиток під своїм сидінням.Кондуктор кинувся і сказав: «Доктор Ейнштейн, доктор Ейнштейн, не хвилюйтеся, я знаю, хто ви. Немає проблем, вам не потрібний квиток. Я впевнений, що ви купили його». Подивившись на нього, Ейнштейн сказав: «Молодий чоловік, я теж знаю, хто я. Чого я не знаю, так це те, куди я їду».Сказавши це, Біллі Грем продовжив: Бачите костюм, який я ношу? Це зовсім новий костюм. Мої діти та онуки кажуть мені, що я став трохи неохайним у старості, вибагливим. Так що я пішов і купив новий костюм для цього обіду і ще на один випадок.Ви знаєте, що це за нагода? Це костюм, у якому я буду похований.Але коли ви почуєте, що я мертвий, я не хочу, щоб ви відразу згадали мій костюм, я хочу, щоб ви запам'ятали це:«Я не тільки знаю, хто я, я також знаю, куди йду».Нехай ваших проблем буде менше, ваших благословень більше, і нехай нічого, окрім щастя, не увійде до ваших дверей!«Життя без Бога подібне до незаточеного олівця — у ньому немає сенсу».Нехай кожен з нас проживе своє життя так, щоб коли наш квиток буде пробитий, нам не довелося турбуватися про те, куди ми йдемо».Підписатись

Мій майбутній чоловік омив мої ноги на нашому весіллі, замість того, щоб знімати весільну пов'язку з ноги, що означає сексуальний потяг і публічне представлення на особливу близькість, якою будуть насолоджуватися молодята.Це вважається красивою частиною одруження, але мені дуже подобається, що мій наречений вирішив здивувати мене чимось іншим...Ісус омив ноги учням у ніч перед тим, як віддав Своє життя за них на хресті.Таке кохання – це кохання «Агапе»: жертва.Чоловіки клянуться любити своїх наречених так само, як Христос любить церкву. Бути лідером сім'ї – означає бути слугою. Це означає, що Джон щодня готовий віддавати своє життя за мене! Найкраще в цьому, що вам не потрібно хвилюватися про зникнення еротичної любові, якщо ви працюєте над любов'ю «Агапе».Так часто наша культура кричить: «Тест-драйв», «Спробуй, перш ніж купити», почніть жити разом...Але тепер, коли я живу в шлюбі щодня, я бачу, що підтримувати стосунки тільки інтимом – це все одно, що пробувати жити на торті. Солодкість може зникнути в одну мить, але любов «Агапе», над якою ми працюємо, залишається.Я довіряю своєму чоловікові і відчуваю безпеку в його любові. Це вивільняє щастя, радість і мирні стосунки.Якщо ви ще самотні, то не купуйтеся на ці цінності, які нав'язує цей світ.Ви заслуговуєте на турботу не лише на годину, а й назавжди!(Dan and Amber DeMatte. Вінчестер, Вірджинія)

Чому воскреслий Ісус спершу явився Марії Магдалині?У I столітті в юдейському суспільстві жінки не мали високого соціального статусу. Вони не могли свідчити в суді, не мали права голосу в релігійних чи юридичних справах. Ось кілька фактів: ▫️ У Талмуді (юдейському релігійному тексті) жінка часто не вважалася гідним свідком у суді. Свідчення жінки прирівнювалося до свідчення дитини або раба. ▫️ Щоденна чоловіча молитва юдея містила слова: «Дякую Тобі, Господи, що не створив мене язичником, рабом або жінкою». Це було культурною нормою. ▫️ Жінки в храмі не мали доступу до внутрішніх дворів, а в синагогах зазвичай сиділи окремо і мовчали.І в цю жорстко патріархальну культуру приходить Ісус. Він не лише говорить із жінками (що саме по собі вже було порушенням суспільних правил), Він навчає їх, зцілює, підносить. І, зрештою, воскреслий Ісус з’являється не Петрові, не Іванові, не Якову, а Марії Магдалині.«І каже їй Ісус: …Іди до Моїх братів і скажи їм…» (Івана 20:17)Це було революційно👧 У культурі, де жінкам не довіряли навіть у дрібницях, Бог довіряє жінці найважливіше повідомлення в історії людства:“Ісус живий. Він воскрес.”Цей факт настільки неприродний для юдейської традиції, що він сам по собі свідчить на користь правдивості Євангелія. Жоден юдейський автор не придумав би вигадану історію, в якій жінка перший свідок Воскресіння. Це суперечило б усьому, що вважалося логічним і прийнятним у той час.А що сьогодні?Царство Боже не діє за законами людської ієрархії. Там, де суспільство ставить обмеження - Бог відкриває двері. Христос не просто руйнує стереотипи - Він піднімає зневажених, дає голос тим, кого не слухають, і посилає в дорогу тих, кого інші залишили б у тіні.