Статистика telegram channel - @borik_officially

Обірвалося життя 46-річного Валерія КРИВОХИЖІ — старшого лейтенанта, командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону Міжнародного навчально-бойового центру НГУ.Церемонія прощання та поховання відбудеться 3 червня 2026 року в с. Рогозів.Об 11:30 прощання біля будинку захисника, а після – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів.Траурний кортеж з тілом Валерія Кривохижі востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь земляка, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині!Після закінчення Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей) Валерій вступив до Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук, де освоїв професію інженера-механіка. Впродовж тривалого часу працював на ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа».Добрий, спокійний, відповідальний, працьовитий, вмів знайти спільну мову з різними людьми, був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував. У вільний від роботи час захоплювався архітектурним дизайном.У листопаді 2024 року Валерій приєднався до Національної гвардії України й до останнього подиху був вірним військовій присязі.31 травня 2026 року життя нашого захисника обірвалося.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Раптово обірвалося життя 51-річного Віктора НАУМЕНКА — учасника бойових дій в зоні АТО/ООС, ветерана війни, штаб-сержанта, старшого водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення.Церемонія прощання відбудеться 26 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, щирий, веселий, завжди на позитиві, був душею компанії та справжньою підтримкою й опорою для найрідніших. Найкращий чоловік, батько, друг… А вдома – справжній господар, багато роботи робив своїми руками. Дуже любив природу, захоплювався автомобілями.У 2017 році разом з побратимами вирушив на Луганщину, де тривали бої за кожен сантиметр рідної землі.У 2021 року за віком був звільнений з військової служби, втім коли розпочалося повномасштабне вторгнення Віктор не вагаючись прибув до військової частини й вже 25 лютого 2022 року приєднався до лав захисників. Мужньо й відважно давав відсіч ворогу на Харківщині.«До поставлених завдань командирів та начальників відносився з розумінням та виконував їх сумлінно. Задачі виконував своєчасно і з доброю якістю. Мав розвинуте почуття відповідальності за доручену справу. У військовому колективі проявив себе як чесний військовослужбовець. Цілеспрямований та наполегливий в досягненні поставленої мети, впевнений у собі. У спілкуванні з товаришами по службі тактовний, користувався авторитетом», – характеризують свого побратима у військовій частині. 22 травня 2026 року життя захисника раптово обірвалося. Не витримало серце.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 41-річний Сергій БУЧОК — ветеран війни, солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.Церемонія прощання та поховання відбудеться 22 травня 2026 року в селі Рогозів.О 10:20 зустріч у центрі села, прощання біля будинку захисника, а після – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів.Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Коли росія перетнула державні кордони України у травні 2014 року Сергій вирушив на схід. Брав участь у бойових діях на Донеччині, за мужність був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».Після демобілізації повернувся до мирного життя та розпочав трудову діяльність СТОВ «Старинська птахофабрика» МХП у с. Мирне на посаді оператора.Добрий, щирий, відповідальний, товариський, завжди готовий прийти на допомогу – таким назавжди запам’ятають нашого Героя рідні, друзі, колеги, всі, хто знав його особисто. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Сергій без вагань пішов до військкомату та вже у березні 2022 року приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. До останнього подиху був відданим своїй країні та надійним побратимом для тих, з ким пліч-о-пліч захищали рідну землю.Сергій загинув на Харківщині 12 травня 2026 року.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

‼️ ГУР інформує — росія розпочала  комбінований тривалий повітряний удар по критичних обʼєктах в Україні  13 травня 2026 року держава-агресор росія розпочала проти України комбіновану повітряну атаку, яка може мати тривалий характер.  ☝️У першій хвилі атаки агресор застосовує значну кількість ударних безпілотників для перевантаження системи протиповітряної оборони України та ураження цивільних обʼєктів.  Надалі росія планує застосувати значну кількість крилатих ракет повітряного та морського базування, а також балістики. Цілі москви — обʼєкти критичної інфраструктури та життєзабезпечення великих міст, зокрема енергетики, підприємства ВПК, будівлі органів державної влади.  У такий спосіб росія, яка відкинула пропозиції перемирʼя, прагне вкотре вплинути на стійкість України у війні за свободу.  ГУР МО України нагадує про важливість реагувати на сигнали повітряної тривоги та — як завжди в таких випадках — скористатись укриттями.  Тримаймо стрій! 🇺🇦 Слава Україні!ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot🔹 TikTok

Раптово обірвалося життя 43-річного Олександра МЕЛАЩЕНКА — старшого сержанта, головного сержанта-командира зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти.Церемонія прощання та відспівування відбудеться 8 травня 2026 року у церкві в с. Глибоке, а після – поховання на місцевому кладовищі.О 10:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!«Олександр був найкращим чоловіком для своєї дружини і батьком для своїх дітей! Він був найкращим сином і братом!», – розповідають рідні.А ще був людиною свято, адже де б він не був – там завжди весело, і поспівати міг, і у танець повести. Був надійним другом, міг знайти спільну мову з усіма, ніколи й нікому не відмовляв у допомозі.Олександр був добрий, чуйний, відповідальний, справедливий, сміливий і хоробрий, сильний духом. Мав золоті руки: захоплювався різьбленням по дереву, майстерно працював з металом, перетворюючи свої роботи на витвір мистецтва. А спокій для душі знаходив у риболовлі, любов до якої передав й своїм синам.Олександр приєднався до лав ЗСУ в квітні 2022 року. Луганський, Донецький, Сумський напрямки – географія боїв за рідну землю, в яких брав участь наш захисник, надзвичайно широка.Він мужньо давав гідну відсіч ворогу, але не витримало серце. Лікарі декілька днів боролися за життя, але, на жаль, дива не сталося.4 травня 2026 року серце нашого Героя зупинилося.Щирі співчуття родині та близьким. Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 40-річний Ігор Бабич — молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї мінометної батареї батальйону територіальної оборони.Церемонія прощання відбудеться 7 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Добрий, чесний, відповідальний, працьовитий Ігор мав золоті руки – власноруч робив ремонт у будинку. Впродовж всього життя займався спортом: баскетбол, хокей, танцював брейк-данс. Любив активний сімейний відпочинок, з друзями підкорював найвищі вершини українських Карпат.Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ігор спочатку був залучений до роботи на стратегічному підприємстві, а згодом вирушив на передову.Був надійним побратимом, за сумлінне виконання військового обов’язку, високі показники в бойовій і професійній підготовці був неодноразово відзначений. Зокрема, нагороджений медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» Міністра оборони України.Ігор загинув 25 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну на Донеччині загинув 32-річний Олександр ПАВЛОВ — старший солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону.Церемонія прощання відбудеться 6 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Олександр був добрий, щирий, відповідальний, щедрий, дуже комунікабельний, мав багато друзів. Особливо цінував тих, з ким переплелися шляхи з дитинства й впродовж всього життя були надійною підтримкою один для одного. Він ніколи й нікого не полишав у біді: навіть серед ночі міг прийти на допомогу. Знайшов друзів й серед тих, з ким пліч-о-пліч йшов у бій, мужньо стримуючи ворога.Був вихованцем молодіжного військово-патріотичного клубу "Ратоборець", де й нині бережуть про нього теплий спогад, як про щирого, позитивного й надзвичайно цілеспрямованого юнака."Золота дитина...", - розповідає згорьована мати. А ще надзвичайно турботливий батько для своєї маленької донечки, для якої нічого не шкодував. Якби треба було зірку з неба дістати — дістав б!"Він був найкращим і таких більше не буде...", — діляться спогадами про нашого Героя його друзі.Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії Олександр з перших днів вступив до лав територіальної оборони рідного міста. А згодом приєднався до ЗСУ.Навіть на передовій, де пекло на землі, Олександр продовжував бути підтримкою та опорою для найрідніших й друзів. Заспокоював, підбадьорював, аби тільки не хвилювалися.Під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення. Після лікування та нетривалої реабілітації знову повернувся на передову, до своїх хлопців.Олександр загинув 17 жовтня 2024 року.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міскої ради

Обірвалося життя 24-річного Максима МУРАШКА — солдата, стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу штурмового батальйону.Церемонія прощання відбудеться 28 квітня 2026 року о 10:00 у ритуальній залі КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Максим був добрий, спокійний, відповідальний, турботливий, надійний, завжди і у всьому допомагав. Рідні розповідають, що навіть на передовій віддавав свою їжу людям літнього віку, які залишилися у своїх домівках неподалік від лінії фронту.Впродовж тривалого часу працював на станції технічного обслуговування, де ремонтував автомобілі й для військовослужбовців. Місце роботи обрав за покликом серця, адже автомобілі були його найбільшим захопленням — постійно вивчав особливості, самовдосконалювався, із задоволенням ділився знаннями. Мріяв, що згодом відкриє власний автосервіс. У червні 2025 року Максим вирішив приєднатися до лав захисників України. Під час проходження військової служби на Запорізькому напрямку отримав важку контузію.22 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося. Щирі співчуття рідним та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 45-річний Андрій НЕЧИПОРУК — солдат, старший водій-електрик відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти.Церемонія прощання відбудеться 24 квітня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А після – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.Всі разом гідно проведімо в останню путь Воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!Андрій був добрий, доброзичливий життєлюб, чуйний, з чудовим почуттям гумору та самоіронії, був «душею компанії» й ніколи нікому не відмовляв у допомозі.Захоплювався автомобілями, вивчав їхні технічні особливості, працював на станції технічного обслуговування, яку відкрив разом з друзями та де ремонтував автомобілі й для військових. Він постійно професійно зростав, тож став справжнім майстром своєї справи, автомеханіком з великої літери.Андрій приєднався до лав ЗСУ в листопаді 2025 року. Після навчання та бойового злагодження ніс службу на Донеччині.Андрій загинув 14 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання.Щирі співчуття родині та близьким.Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

У бою за Україну загинув 42-річний Олександр БАЙДАЦЬКИЙ — солдат, стрілець-помічник гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйонуЦеремонія прощання відбулася сьогодні у Свято-Миколаївському храмі. Поховано Героя на Рогозівському кладовищі.Олександр був добрий, спокійний, небагатослівний, втім це йому ніяк не заважало легко комунікувати з людьми. У нього було багато знайомих та друзів, для яких він був надійною підтримкою та опорою. «Найкращий!..», – промовляє згорьована мати.Після закінчення школи відразу розпочав трудову діяльність. Працював він віддано та відповідально. Рідні згадують, що ніколи не відмовляв колегам вийти на заміну, і щоб нікого не підвести – їхав на роботу навіть з температурою.Олександр долучився до лав ЗСУ у квітні 2024 року. Після проходження навчання та бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Луганщину.27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині Олександр загинув. Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий»... Олександр повернувся до рідного дому... на щиті.Щирі співчуття рідним та близьким.