Ернан Діас “Довіра”★★★★☆Цей роман я вперше побачила в Берліні рік тому, проте почавши читати перші сторінки в книгарні зловила себе на стані, що читається досить важко. І рік згодом, читаючи вже україномовний переклад, я все ще ловлю себе на стані, що читається важко. Але… це дуже цікава, загадкова історія про фінансові зобов’язання, акції та фондові ринки, відносини та довіру.Дія роману розгортається напередодні краху на Уолл-стріт у 1929 році й розповідає чотири версії однієї і тієї ж історії. Перша частина — повість вигаданого Гарольда Веннера, яка називається "Зобов’язання". У ній розповідається про те, як фінансист Бенджамін Раск і його дружина Гелен стали однією з найбагатших сімей Америки, здобувши свої статки через маніпуляції на фондовій біржі. Друга частина - рукопис "Моє життя. Ендрю Бевл" - це незавершена автобіографія Ендрю Бевела, дія якої відбувається в 1938 році. Третя частина "Мемуари та спогади. Айда Партенза". розповідає про жінку, якій Бевл доручив написати свою автобіографію. А остання частина "Фючерс. Мілдред Бевл" - це щоденники дружини Бевела, з її погляду на життя з Ендрю.Я не хочу детальніше розповідати про ці частини книги. Бо вони досить заплутані і для цього краще вже прочитати книжку. Як інтригу залишу запитання, які все частіше лунають у розумі під завершення третьої частини: Хто говорить правду? Як ми визначаємо в книжках, коли події є історичними фактами? Як правду відрізнити від художньої вигадки? Коли книжка є фікшн-ом, а коли нон-фікш?Я цілком розумію, чому цей роман отримав Пулітцерівську премію. Структура книжки ні на що не схожа, а здатність автора сплітати переконливі наративи, показуючи водночас ненадійність цих наративів, є захопливою.#відгукнапрочитане