​​✍🏻Ти вчив мене ходити по воді 🌊Ти вчив мене ходити по воді,А я завжди дивилася на хвилі.Себе сама бажала зберегти,А Ти хотів, щоб я жила по вірі.🔻І хвилі відчаю, страху і безнадійМене не раз хотіли потопити.Та Ти спішив змінити хід подій, Продовжував мене й тоді любити.🔻Ти вів мене так часто крізь вогонь.Ні, не для того, щоби спопелити,А щоб відчула там тепло долоньІ щоб по вірі далі могла жити.🔻Життя по вірі – це нелегкий шлях,Це дні і ночі у сльозах й молитві.Це твердо знати, що на НебесахЄ Батько, Він підтримає у битві.🔻О, скільки їх було, смертельних битв,Коли не мала більш надії жити.Та в них пізнала всю красу молитвІ вчилась з Татом просто говорити.🔻Життя по вірі – вище всіх тривог,Це впевненість у тому, що не бачиш.Це завжди тісний з Богом діалог,Навіть коли ночами гірко плачеш.🔻Не сильна я, Ти знаєш це Господь.Так часто падаю, боюсь і плачу,Та дякую, що любиш і ведеш,Що я для Тебе так багато значу.🔻Щаслива бути донькою Царя,З Тобою я пройду крізь буревії.Тримай мене за руку як дитяІ проведи вузьким шляхом по вірі.🙍‍♀️ Олена Дзюба📝 Вічний Скарб № 8'2024#християнськівірші #буксон #віршібуксон #християнськагазета #вечноесокровище #вічнийскарб