Джерело
Інтернет-книгарня BOOKSON | 🕊️Не стрибай біля прірви👇Не стрибай біля прірви, не треба,З пересерд...
104 Охват/переглядів
2026-06-05 16:00
Повідомлення №4732
🕊️
Не стрибай біля прірви👇
Не стрибай біля прірви, не треба,З пересердя зайвих слів не кажи. Пам’ятай: над тобою є небо,І одна тільки мить – не біжи.
🔻
Не клянися ніколи бездумно,Зарікатись не слід з пересердя. Ми всі – діти малі й нерозумні,А січемо людей без меча.
🔻
За помилки так часто з’їдаєм,Нетерпимі до тих, хто упав,А про власні гріхи забуваєм,Як ще вчора так само лежав.
🔻
Сліпо судимо знову чималоІ ведемо розмови про тих,Кого самі ніколи не знали,А уже одягнули у гріх.
🔻
Поспішаєм підтримать розмовуІ доповнити море пліток. Поливаєм отрутою слово,Як завжди, без сторонніх думок.
🔻
А як часто у сварці зопалуМи по лезу тонкому ідем,І усе, що колись будували,Вирізаєм із серця ножем.
🔻
Та сварка колись закінчиться,І зійде із душі той запал,А із рани ще довго сочитисяБуде кров від тих слів, що сказав.
🔻
Тож я прошу: знайди в собі силиНе дивитися із краю вниз. Там у темряві – серцю могила. Не стрибай біля прірви, спинись!
🔻
Все, що маєш, так легко зламатиВ одну мить, без думок, розсердившись. Справжнє диво – зуміти встояти,Не рубати бездумно з плеча.
🔻
Якщо раптом застане спокуса,Ти себе у душі запитай:«А чи варта ця мить землетрусу?»Гнів пройде... охолонь, зачекай.
🔻
Все минеться, і ти пригадаєш,І збагнеш так багато речей. Справжню цінність того, що ти маєш,І зумієш прийняти людей.
🔻
Тож частіше тягнися до неба,Не отруюй думками життя. Не стрибай біля прірви, не треба –Звідти людям нема вороття.✍🏻
Інелла Огнєва 📝
Вічний Скарб № 6'2026#нестрибайбіляпрірви #буксон #християнськівірші #вірші #вічнийскарб
Не стрибай біля прірви👇
Не стрибай біля прірви, не треба,З пересердя зайвих слів не кажи. Пам’ятай: над тобою є небо,І одна тільки мить – не біжи.
🔻
Не клянися ніколи бездумно,Зарікатись не слід з пересердя. Ми всі – діти малі й нерозумні,А січемо людей без меча.
🔻
За помилки так часто з’їдаєм,Нетерпимі до тих, хто упав,А про власні гріхи забуваєм,Як ще вчора так само лежав.
🔻
Сліпо судимо знову чималоІ ведемо розмови про тих,Кого самі ніколи не знали,А уже одягнули у гріх.
🔻
Поспішаєм підтримать розмовуІ доповнити море пліток. Поливаєм отрутою слово,Як завжди, без сторонніх думок.
🔻
А як часто у сварці зопалуМи по лезу тонкому ідем,І усе, що колись будували,Вирізаєм із серця ножем.
🔻
Та сварка колись закінчиться,І зійде із душі той запал,А із рани ще довго сочитисяБуде кров від тих слів, що сказав.
🔻
Тож я прошу: знайди в собі силиНе дивитися із краю вниз. Там у темряві – серцю могила. Не стрибай біля прірви, спинись!
🔻
Все, що маєш, так легко зламатиВ одну мить, без думок, розсердившись. Справжнє диво – зуміти встояти,Не рубати бездумно з плеча.
🔻
Якщо раптом застане спокуса,Ти себе у душі запитай:«А чи варта ця мить землетрусу?»Гнів пройде... охолонь, зачекай.
🔻
Все минеться, і ти пригадаєш,І збагнеш так багато речей. Справжню цінність того, що ти маєш,І зумієш прийняти людей.
🔻
Тож частіше тягнися до неба,Не отруюй думками життя. Не стрибай біля прірви, не треба –Звідти людям нема вороття.✍🏻
Інелла Огнєва 📝
Вічний Скарб № 6'2026#нестрибайбіляпрірви #буксон #християнськівірші #вірші #вічнийскарб