​​✍🏻Долоня у долоні💕

Любов буває, наче не любов. Про неї в світі сказано багато. Вона – у силі спільних молитов,Вона – частіше будні, а не свято.

🔻

Любов – не серенади під вікном,Не мрії про рожеві замки. Любов – накрити ближнього крилом,Зібрати його серденько з уламків.

🔻

Не просто пити ароматний чай,А й чашу болю навпіл розділити,Пройти пустелю висохлу, страшну,І джерело води у ній відкрити.

🔻

Любов – це не прогулянки удвох,Коли з-­під хмари місяць визирає,Це діяти, як хоче мудрий Бог,Це дарувати іншим частку раю.

🔻

Любов – не в діамантах, не в грошах,Це точно не краса, не розум й слава. Любов – це часом йти і по ножах,Лишаючи кривавий слід позаду.

🔻

Любов – це не присвячувати вірші,А це простити навіть неможливе. До хворого вставати уночі,Це знати: хтось в біді тебе нестиме.

🔻

Хтось не осудить, ніжно обійме,А в горі буде дихати за тебе,Розбиту, бідну, зранену прийме,Й захоче із собою взяти в Небо.

🔻

Любов – не поцілунків милий жест,Любов – це не похвальних слів багато. Це на Голгофі дерев’яний хрест,Це без вини Христос висить розп’ятий.

🔻

Любов – це відректися свого «я»,Поставити когось ще вище себе. Любов – це єдність, злагода, сім’я,Це щастя те, що цінувати треба.

🔻

Любов – це виявляти доброту,За зроблене віддачі не чекати. Коли хтось впав, вину покрити ту,Любов – це сльози ближньому втирати.

🔻

Герої ми, коли у нас в життіСкладається все просто «на відмінно». А ти любити спробуй і тоді,Коли зненацька прийдуть зміни.

🔻

Коли хвороба крила обітне,Коли твоя подруга постаріє,Чи, може, в кут невдача зажене,Об айсберг розіб’ються світлі мрії.

🔻

В такі моменти ще сильніш люби,Плети руками їй невмілі коси. А ти йому із м’яти чай роби,Хай кожен день лиш радощі приносить.

🔻

І навіть в час, коли вже сивинаПопроситься лягти обом на скроні,Любов хай буде чиста і міцна,А головне: долоня у долоні.

👩

Наталія Луцик-Мартинюк📝

Вічний Скарб № 10'2025#віршібуксон #буксон #християнськівірші #вірші #любов #вічнийскарб