✍🏻А наші матері ведуть війну🙏А наші матері ведуть війну,А наші матері теж часто в битвах.Коли спимо, їм зовсім не до сну,Летять у небеса святі молитви.🔻Ніколи не зізнаються вони,Як часто сили їм не вистачає.Нас бережуть під власними крильми,Неправоту і грубість пробачають.🔻В боях стоять до самого кінця,Невидимою є нам їхня зброя.Пробиті тільки «кулями» серця,Не претендують на звання героя.🔻Любов не зрозуміти матерів,Байдужістю її не погасити.Хоч скільки б не сказали гострих слів,Мами нас будуть все одно любити.🔻І часто так схвильовано вониВід нас чомусь ховають мокрі очі,Щоб не томились відчуттям вини,Нас підіймають з біди охоче.🔻Так легко через терни йдемо ми,Здається, усміхається удача.Тим часом наші моляться мами,Тим часом перед Богом кожна плаче.🔻Вже стільки раз від горя у життіДітей своїх собою накривалиІ несли нас утомлених в біді,Із лап ворожих діток виривали.🔻Глибокі шрами не розгладить час,Ті шрами – знак: матусі воювалиЗа наше щастя світле і за нас,До Бога наші кроки направляли.🔻Яка є сила в маминих руках,Вона тримає «меч» й долоньку сина.Сивіє рано і не по рокахВажкий їй хрест покладено на спину.🔻Без нарікань, без скарг його несе,І знаю я: на поворотах долі,Її любов від розпачу спасе,Вона розділить навпіл чашу болю.🔻Вінці плетуться в небесах, вгорі.Отримати їх буде ще нагода.В боях ви не здавайтесь, матері,Готує Бог за все вам нагороду.🔻Ми стежку ще проходимо земну,Летять роки, за літом кожним осінь.А наші матері ведуть війну,А наші матері у битвах досі.👩Наталія Луцик­-Мартинюк📝Вічний Скарб № 5'2025#християнськівірші #віршібуксон #вірші #поезія #вечноесокровище #вічнийскарб