Повідомлення telegram каналу - @booksntalks

Логотип телеграм спільноти - books'n'talks 2024-07-14

books'n'talks

Кількість підписників:
659
Фото:
751 
Відео:
 
Посилання:
369 
Категорія:
Книги
Опис:
Привіт! Мене звуть Данило Судин, я соціолог (викладач, науковець, дослідник). Автор подкасту "Правила гри" Це канал з дуже суб'єктивною підбіркою книг. Художня література, нон-фікшн, прочитане, недочитане, закинуте. Про людей, ідентичності і так далі ;)

Канал books'n'talks - @booksntalks - №902

#прочитане #відгук
📖Тед Вільямс. Трон із драконових кісток (Апріорі, 2022)
[Переклад - Лідія Заміховська та Дар'я Беззадіна]
➡️частина 1
➡️частина 2
про жанр і сюжет
💡Тед Вільямс пише високе фентезі
ℹ️Про всяк випадок нагадаю, що це фентезі, яке жодним чином не є пов'язаним з нашим світом, або ж межа між ними є доволі непроникною (чи наш світ є нерелевантним для світу фентезі).
⚠️Взагалі, межі між жанрами доволі розмиті, а тому можна довго дискутувати про те, яке фентезі є високим, а яке - низьким. Тому я буду опиратися на найпростіше визначення, яке згадав вище: високе фентезі описує світ, який жодним чином не пов'язаний з нашим
Чому це важливо? Бо це і є рамка високого фентезі, яке робить жанр доволі жорстким. Високе фентезі описує світ, який перебуває в умовному західноєвропейському Середньовіччі (чи ранньому Модерні, тобто не пізніше XVIII ст.). Здавалося б, це дурниця. Але, насправді, це велика проблема
⁉️Адже це ставить виклик для жанру: про що писати?
🤔Наприклад, фантастика - це опис нашого світу, просто в "загостреному" вигляді. Наприклад, кіберпанк описує технології, які набагато більш розвинені, ніж на момент написання (Нейромант Ґібсона описує інтернет, якого ще не існувало - і є версія, що наш інтернет є таким, тому що програмісти надихалися... Нейромантом!) Фах Азімова - про тенденції розвитку ринку праці. Постапокаліпсис 1950-х - 1960-х - про ядерну війну, яка була реальною загрозою. Отже, фантастика має на меті розповісти нам щось про наш світ: загострити увагу на ті тенденції, які зараз здаються незначними - і показати страшні наслідки, якщо певні процеси ми не будемо контролювати
А що може розповісти високе фентезі? Які паралелі можна провести зі світом підземель та драконів?
🤔Тому Дюна Герберта вважається фантастикою, бо там є теми нашого світу - екологія та релігійний фанатизм. В 1965 перше цікавило більше, але після 1979 (ісламська революція в Ірані) друге стало важливішим. Хоча, формально, Дюна - це фентезі. Серйозно, яка це фантастика? Ті ж самі лорди, рицарі, мечі=крис-ножі, тільки замість драконів - хробаки...
💡Не маючи прив'язки до нашого світу, високе фентезі звертається до "універсальних" тем, які є наче поза часом і простором. Хоча це не так
💡Тед Вільямс в Троні описує пригоди Саймона, який є слугою-підлітком в королівському замку
Де тут універсальна тема?
🤔Саймон не знає, ким він хоче бути: слугою чи рицарем? Врешті-решт, він стає на шлях магії
⚠️І це проблема пізньоіндустріальних суспільств: проблема особистої ідентичності. Її описав Ерік Еріксон в 1950 р.: молода людина має стати собою, але їй ніхто не каже, що це означає. До ХІХ-ХХ ст. для більшості людей такої проблеми не існувало. Наприклад, ви народилися в сім'ї селян - і ваша доля бути селянином (чи селянкою). Ви можете стати заможним селянином, або бідняком. Але, загалом, ваша доля вже визначена
🔵Але Саймон шукає себе - і це є важливою частиною сюжету
⚠️Але саме це звужує читацьку аудиторію роману. Пошуки себе - це YA чи NYA (new young adult)
⚠️І через це перші 200 сторінок я просто "мучив". Автор повільно "розгойдує" сюжет, незрозуміло, в чому головний конфлікт, а сам герой ближчий до підлітка з 1980-х, ніж до середньовічного юнака...
🔥Але, як я писав раніше, Тед Вільямс радикально відходить від Толкіна. Його герої не є милими чи приємними. Деколи вони самозакохані, нерозумні чи й просто боягузливі. Але в таборі ворогів є такі ж особи! І Вільямс показує: Добро - це не риса, яка вам притаманна "від народження", а навпаки - результат ваших дій. Щоб донести цю ідею автор описує десятки різних персонажів, які достатньо прописані, щоб виглядати реалістичними, але не надто деталізовані, щоб втомлювати і переповнювати інформацією
🥳Власне, тут я можу лише скерувати вас до допису Володимира Аренєва, який показав, що саме Джордж Мартін "потягнув" з трилогії Вільямса. І якщо ви не підписані на його канал, то раджу це виправити!
🔥І ці тропи / ходи дуже сильні, бо демонструють "розрив" з Толкіном. Через це Вільямс і є сучасним класиком!
🔥А ще в нього оригінальна побудова сюжету і набір персонажів. Але про це - в останній частині відгуку
289
24-08-27 06:34