​«Річка золотих кісток» А.К. МалфордМоя оцінка: 3 з 5Завдяки цій книзі я згадала чому я перестала читати роментезі. І я, до речі, люблю цей жанр. Просто в якийсь момент з’явилося відчуття, що більшість історій пишуться за одним і тим самим шаблоном популярних фентезі циклів — змінюються лише імена та світи.Навіть не дивлячись на це, щось все ж таки має чіпляти — цікаві герої, продуманий світ, емоційна напруга або несподівані сюжетні повороти — тут я не знайшла нічого, що змусило б мене по-справжньому зануритися в історію.Кожен поворот був очікуваним, кожен герой — очевидним. А вкінці було стільки сексуальних сцен, що аж занадто. Через кожні пару сторінок в будь-яких місцях та моментах. Під час читання я не раз ловила себе на думці «десь я це вже бачила». Книга часто викликала бажання закотити очі або поділитися з подругою черговим «це ж було вже». Для подібних історій точно потрібен певний настрій, але навіть у такому випадку хочеться хоча б якихось цікавих поворотів та подій, яких тут я для себе не знайшла.У підсумку для мене світ, герої та події залишилися надто очевидними — ніби відкрита книга, в якій усе зрозуміло з перших сторінок.