​«Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимир ВинниченкоМоя оцінка: 4 з 5Гарна мова оповіді, неймовірні описи Києва і справжній мудак головний герой, який маніпулює, бреше, страждає та постійно вигороджує себе й не бере відповідальності за свої вчинки. Спостерігати за ним було справді цікаво, хоча він викликав у мене тільки негативні емоції. Яків — класичний сексист і егоїст. Його ставлення до жінок викликає відразу: він знецінює, використовує і водночас переконує себе, що є жертвою обставин і чужих рішень. У процесі читання постійно ловиш себе на думці, що гірше вже бути не може, але Яків знову й знову знаходить спосіб «здивувати».Автор піднімає багато важливих питань, над якими хочеться зупинитися й подумати: відповідальність за власні вчинки, батьківство, прийняття себе й інших, моральні межі, провину та здатність людини виправдовувати навіть найтемніші сторони своєї поведінки.Це непроста й подекуди неприємна історія, але саме в цьому її сенс. Книжка дратує, злить і змушує дивитися на героя без ілюзій.