що ж, я готова опозорити на весь інтернет книгу, яка загнала мене в нечитун, з якого я ніяк не виберусь😭«Книга Еміля» Ілларіона Павлюка відразу мала завищені очікування, але тут проблема навіть не в цьому, а хитромудрості сюжета. точніше надто багато всього, що виснажує та перевантажує мізки. в якийсь момент я зловила себе на думці, що не розумію, що твориться. і це не той класний ефект: "блін, ніхєра не понімаю, але це так цікаво!". ні, це емоція: "да боже, блядь, я вже не можу". і, напевне, це стало моєю помилкою, бо я до останнього намагалась просунутися по сюжету. застопорилася на 300 з хвостиком сторінці (до речі, говорили з подругою щодо її досвіду читання цієї книги, то вона також сказала, що почала ловити нечитун десь приблизно на цій сторінці і тому відклала - я ж себе добила👍)в будь-якому випадку, зараз жодна книга ніяк не проб'є моєї оборони і апатії до читання, я просто чомусь морально знищена, і кожна спроба читати - це двадцать сторінок і нудьга. тому, може ви порадите щось класне, що мене витягне з цього болота, бо я вже не можу - біля двох місяців нічого не читається толком😭