Повідомлення telegram каналу - @books_and_more_books

Привіт.
Елізабет Ґілберт та її роман "Місто дівчат".
У 2013 році вийшов друком інший роман письменниці - "Природа всіх речей". Це історія про Алму Віттекер - жінку з гострим допитливим розумом та невгасимою цікавістю до навколишнього світу. Її життя змальовано в епоху наукових експедицій і революційних просвітницьких ідей. 
А от книгу "Місто дівчат", Елізабет Ґілберт писала як сміливу відповідь своєму попередньому творінню. Авторка намагалася показати абсолютно іншу сторону жінки - сексуальну, розкуту, часом несерйозну, і спраглу життєвих насолод.
Сюжет.
Нью-Йорк 1940х років. В місто приїздить юна Вівіан Морріс. Дівчину вигнали з престижного коледжу і батьки відправили її до тітки Пег, яка керує невеликим, ексцентричним театром. 
В колі акторів, співаків, та інших творчих людей, Вівіан пірнає з головою в світ нестримних насолод та розваг. Зрештою, буремні витівки змушують її подорослішати, а війна, яка зачіпає Америку ще більше пришвидшує цей процес.
Книга написана у формі листа, який Вівіан адресує жінці на ім’я Анжела. Вона дуже детально розповідає історію свого життя від приїзду в Нью-Йорк у 19-річному віці до теперішнього часу.
Приблизно 3/4 книги йшли дуже повільно. Вівіан чомусь дуже дратувала. Це основна емоція. А решту часу вона мені здавалася... я не можу підібрати одне слово, тому скажу так "людиною, яка просто пливе за течією, не міркуючи про свої вчинки та наслідки." Так, я розумію, що в 19, а інколи і в 29, чи 69 років люди можуть так чинити. Але саме так я сприйняла героїню. Вона мене дратувала. 
Проте останні глави врятували для мене історію. Я їх прям проковтнула. Також, вони мене розчулили. Я навіть почала співпереживати Вівіан. Саме тому зрештою вирішила, що це - 6/10.
Нижче покажу обкладинки.
Тихого понеділка!
#Елізабет_Ґілберт #відгук #сучасна_іноземна_проза