Мій головний книжковий проєкт зараз - Вулфголл від Гіларі Мантел⏯️ 194 / 672

Це історичний роман про правління Генріха VIII, і починається він якраз у дуже вдалий момент: королю приходить у голову, що розлучитися з Катериною Арагонською - хороша ідея, а Анна Болейн - чудова наступна кандидатка. Історію ми бачимо через Томаса Кромвеля. Поки що не можу сказати, чому Мантел вирішила розповідати її саме через нього, але сама оптика цікава: він не має дворянського походження, зате дуже добре розуміє, як працюють гроші, право, люди і влада. А згодом стане одним із найвпливовіших людей при дворі.Це непроста книга. Загалом Мантел дає експозицію і пояснює, що зараз відбувається, але робить це досить щільно. Якщо взагалі не знати, хто всі ці люди і про що вони говорять, можна дуже швидко загубитися. При цьому я б не сказала, що для читання треба мати якийсь надзвичайний рівень знань про Тюдорів. Значно важливіше хоча б схематично розуміти, як працює цей час: що церква - це не просто релігія, королівський шлюб - не приватна справа двох людей, а проблема зі спадкоємцем може реально розхитати державу. Ще краще книга працює, якщо основні персонажі більш-менш знайомі і є приблизне уявлення, до чого потім приведуть рішення Генріха. Тоді замість агресивного "хто всі ці люди і що тут взагалі відбувається" можна вже дивитися, як сучасники короля оцінюють ситуацію, плетуть інтриги, шукають виходи і поступово допомагають йому реалізовувати рішення, наслідки яких ми вже знаємо - і для країни, і для них особисто. На перші 40 сторінок я витратила години три🫠 бо паралельно пішла систематизувати персонажів, політичні зв'язки і загальний контекст. Після цього стало значно легше, і зараз книга вже читається бодріше. Окремо про гумор: він тут є і навіть мені подобається 😁 Зазвичай це якісь саркастичні вставки Кромвеля. Це буде довге читання, але книга має всі шанси на 5⭐️ #перші_враження #вулфголл #гіларі_мантел