Звіяні вітром. Книга 2⏯️ 274/541Мені надзвичайно подобається. Це книга, яка показує життя в усій його конфліктності, тож обговорювати персонажів і події можна нескінченно. Я проговорю декілька моментів, які чіпляють найбільше.Рабовласницький ПівденьУ відгуку до першої частини я писала, що не побачила "романтизації", бо всю її зберегли на другу частину😅 Якщо зараз послухати Скарлетт і деяких інших персонажів, то можна зробити висновок, що чорношкірі люди жили своє найкраще життя, поки ці янкі їх не звільнили. Чому їм для цього треба бути рабами - питання відкрите.Також дуже цікаво бачити зміну цієї риторики саме після програшу у війні, бо поки було рабство білі господарі скоріше навіть не помічали їх (що досить логічно), але зараз це справжня ненависть - "як вони посміли думати, що вони такі самі люди?" Проте не будемо відкидати і критику Півночі. Рабів то вони звільнили, але що робити з цим всім далі ніхто не знав. Якщо людина зовсім не інтегрована в суспільство, навряд чи за один день вона стане законослухняним громадянином.Життя після війни (втрата країни/культурної норми)Це один з найцікавіших аспектів історії. Авторка не зосереджується лиже на головній героїні, хоча і через неї ми багато чого можемо зрозуміти. Мітчелл зображає цілий зріз суспільства: людей, які змогли винайти себе заново і людей, які відмовляються приймати нові для себе реалії.Для мене дуже цікавим стає "непоясненне" кохання Скарлетт до Ешлі. Думаю багато людей задаються питанням - як? і чому?😱 І при перечитуванні я це зрозуміла. Скарлетт подається як приклад людини, яка може відкинути все зайве заради того, щоб вижити. І може здатися, що втрата всіх цих старих звичаїв зовсім її не хвилює. Але це не зовсім так. Періодично в неї є думка, що от зароблю купу грошей і знову стану леді. А хто є втіленням всієї цієї втраченої традиції честі, гідності і т. д? - Ешлі. Тож "поки я його кохаю, я все ще маю ту частку Скарлетт, яка була до війни". Скарлетт і РеттКоли я дочитаю, то буду мати повну картину. Але вже зараз я здивована тим, як змінилося моє сприйняття цієї романтичної лінії. Раніше мені здавалося, що Скарлетт причина всіх негараздів у їхніх стосунках, але зараз я бачу, що кохати Ретта важко, якщо не неможливо. Він не здатен створити безпечного середовища, де партнерка могла би розслабитися. Його стиль спілкування - це сарказм, який часто межує з жорстокістю. Також ніколи не відомо коли він зникне і повернеться. При цьому всьому він ще старший і розумніший.Але популярна думка, що це Скарлетт у всьому винна - не втримала чоловіка, так би мовити. Можливо вже варто переглянути наші очікування, що тільки жінка має "витягувати" стосунки😒