Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Книжковий дворф
Додано 14 лип 2024 🌐 UK

Книжковий дворф

@book_dwarf
Кількість підписників: 5 090
Фото: 2,050
Відео: 23
Посилання: 644
Опис:
Канал про книги, кіно, життя і, можливо, ще щось Для звʼязку з питань співпраці/реклами : @Hrodnova Віш: https://rewish.io/RlMAAA/wishes
Джерело

Книжковий дворф | Долорес Клейборн»✍🏻 Стівен КінгЦе камерна, дуже приземлена історія, бе...

Логотип телеграм спільноти - Книжковий дворф Книжковий дворф @book_dwarf
955 Охват/переглядів 2026-02-18 16:18 Повідомлення №1686
📖 «Долорес Клейборн»✍🏻 Стівен КінгЦе камерна, дуже приземлена історія, без містики. Тут немає монстрів, окрім людей, все як вміє Кінг. Роман побудований як довгий монолог панянки Долорес, під час допиту поліції. Вона — проста жінка з маленького острова Літл-Тол, яка все життя працювала служницею у багатої, складної, маніпулятивної Віри Донован. Їхні стосунки це окремий пласт книги. Вони жорсткі, іноді майже ворожі, але при цьому між ними існує якась дивна взаємна залежність. Віра не добра, але і не сказати що це персонаж заради персонажа. Радше написана для того, щоб показати інший бік Долорес і в цілому людських стосунків. Та «кістяком» проблематики книги є не робота. Це шлюб Долорес із Джо Сент-Джорджем. Джо — класичний домашній тиран, алкоголік, безвідповідальний, принижує дружину, краде гроші, психологічно тисне на неї. І його насильство не закінчується на Долорес. І саме ця лінія робить роман настільки важким. У книзі прямо показано сексуальне насильство батька над дочкою, без романтизаціїКінг дуже чітко демонструє, як аб’юз виглядає зсередини сім’ї: мовчання, сором, страх, поступове згасання дитини. І найгірше — як довго жінка може терпіти, бо “так живуть усі”. І, курва, скільки ж у реальному світі таких сімей. Про педофілію і домашнє насильство тут говориться багато. І саме тому, про цю книгу важливо говорити, адже це не вигадані монстри, а дуже реальні сценарії, які роками замовчуються. Я впевнена що у кожного (!) з нас є така історія якщо не особиста, то така, що відбулась десь поруч. Рішення Долорес, як на мене, це акт відчаю і захисту. Вона робить те, на що спромоглась, після того, як усвідомлює всю завдану шкоду аб’юзером тираном. І цей момент не виглядає як щось тріумфальне чи героїчне. Це радше точка неповернення, яка зріла дуже довгий час. У підсумку ще раз підкреслю, що це один із тих романів Кінга, де весь жах абсолютно реалістичний. Традиційне маленьке містечко, плітки, бідність, домашня тиранія і мовчазна згода суспільства. І від цього стає так прикро, бо ж розумію, і знаю, що таке могло і може відбуватися в будь-якому містечку, селі, та будь-де Не мовчіть, коли бачите подібне. Допомагайте, дзвоніть у служби. Але ніколи НІКОЛИ не ігноруйте. Видавництво КСД 🌟