Дочитав "Центральну станцію" Леві Тідгара і це з тих книг, від яких взагалі нічого не очкуєш, а отримуєш круту якісну наукову фантастику. Навіть трохи згадав дитинство, коли кожна книга була відкриттям, типу "Нічого собі, можна полетіти на Марс?" або "Ого, які цікаві ці інопланетяни!"В книзі всього 230 сторінок і я думав, що прочитаю швидко, але щільність інформації на сторінку та концентрація втілених науково-фантастичних ідей такі, що книга читається повільно, розтягував задоволення від історії та занурювався у всі деталі. Чого тільки варти Розплідник на серверах, де старі слабкі ШІ були поєднанні зі шматками дикого коду та була запущена цифрова еволюція. Або Вузли, які додаються до ДНК і людина народжується одразу під'єднаною до Бесіди (просунута версія інтернету), і в Бесіді поєднана вся Сонячна Система, та всі розумні істоти включно з Інакшими, які живуть у віртуальному світі. Хоча тут межі фізичним та цифровим світами немає. Шикарні ідеї та їх реалізація в книзі.Відгук пишу, думаю буде на вівторок-середу, бо інформації багато, хочеться про все розповісти але без спойлерів.Так, нічого не знаю, давайте розповідайте та показуйте, що гарного зараз читаєте?#КаджитЧитає #НФ #ЦентральнаСтанція #ЛевіТідгар📱 Ютуб-канал “Три кванти опівночі” |🤑 Підтримка каналу