Готуючись до зустрічі ми усвідомили, що в нашому невеличкому місті зараз реально дуже багато людей, які витрачають свій час та сили на допомогу іншим, на допомогу армії. Й організовано, й самотужки. Є дуже цікаві громадські ініціативи. Й купа людей з активною громадською позицією. Й це дуже круто. Тому нам дуже хочеться, щоб молодь про це знала, розуміла важливість та приєднувалась.Коли ми запропонували дітям уявити себе волонтерами й подумати над тим, яка б була їх мотивація, вони відповіли: «робити добро», «допомагати людям», «допомагати тим, хто цього потребує», «допомагати комусь конкретному й відчувати вдячність», «допомагати військовим»... Нам здалося, що вони були щирими. Ми радіємо й дуже сподіваємося, що правильні людські цінності вони пронесуть крізь роки. Один хлопець, сказав: «А мені це не цікаво». Й це ок, це чесно й, в принципі, зрозуміло. Всі люди різні, в них різні долі та різні шляхи.Але ми все ж таки наполягаємо на тому, що нам, українцям, треба об'єднуватись. Бо один українець — то сила! А три українці — то як десять!🙂Саме об'єднавшись у Богуславський волонтерський штаб нам вдалося зробити так багато добрих та хороших справ.У зустрічі приймали участь наші волонтери Victoriya Oleynik, Євгеній Пузатко, Vitaliy Nishchymenko, Галина Тропотяга, Котівська Наталія.P.S. Ми дуже вдячні дев'ятикласникам за цілі торби консервації, які вони передали нам для українських військових після зустрічі. Звіти будуть.