Куди зникають сили?Останній рік почав помічати, що став падати рівень сил. Думав — старію. Спілкуючись з іншими людьми, чую, що у багатьох це відбувається. На фоні стресу й вигорання падає рівень енергії. Якщо організм увесь час у режимі виживання — умовно «бий/біжи/завмри». А коли вночі прильоти, то тіло автоматично завмирає, серце калатає, ноги тремтять. Тіло проживає шок і страх. То потім на відновлення йде багато сил.Ще один із факторів, що впливають на рівень енергії, — це життєві сенси й опори. Коли відбувається переломний момент і втрата сенсів, психіка опускається на дно. Я гостро це переживав останній рік. Здавалося, все розвалюється. А щось просто йде або стає неактуальним. Друзі, діяльність, стосунки з близькими і не дуже близькими змінюють свої форми. Тіло й психіка проживають шок і невизначеність.Що відбувається? У 22 різко почалися зміни в усіх напрямах. Багато зв’язків обірвалося. Якийсь час триває дезорієнтація. Незрозуміло, що і як робити, куди далі? А що взагалі далі? А чи буде взагалі це «далі»? Безліч питань і майже повна відсутність відповідей.Відчуття втрати й глухого кута.Спілкуючись і читаючи різних людей, причому не лише тих, хто перебуває в Україні, розумію, що це зараз проживають багато хто. Навіть ті, хто не має прямого стосунку до війни в Україні. Маю на увазі іноземців. Звісно, у них це відбувається в іншій формі. Але загалом світ змінюється.Проходити зміни легше не наодинці, а з однодумцями. Групою, близькими людьми, спільнотами.Простір Живого Контакту. 13 вересня. Київ. Група однодумців, які проходять складний період разом.