Руйнівна війна проти України: ілюзія перемоги розвіяласяРедакційна колонка The TimesФінансові кола Росії стурбовані, і Кремлю варто було б поділяти це занепокоєння. Економіка країни виснажена, майже розчавлена чотирма з половиною роками війни проти України. Представники фінансової спільноти попереджають не лише про довгострокові наслідки для добробуту країни, а й про загрозу політично вибухонебезпечної соціальної кризи.Воєнна економіка означає колосальні оборонні витрати, державні субсидії та дефіцит робочої сили. Вторгнення в Україну коштувало Росії величезних потоків крові й величезних потоків грошей, і Путін не може приховати, що військово-промисловий комплекс залили грошима — ціною утисків цивільної економіки.Путіну доводиться здійснювати агітаційні поїздки країною, щоб підтримати правлячу квазіпартію «Єдина Росія» на вересневих виборах до Думи. Ці вибори, зрозуміло, ретельно зрежисовані, аби забезпечити «тріумф». Для підстраховки Путін заборонив «Яблуко» — єдину партію, яка відкрито виступає проти його війни. Наступним кроком може стати посилення тиску на тих, хто вказує на дедалі вищу ціну нескінченної війни.Головний економіст ВЕБ («Державна корпорація розвитку „ВЕБ.РФ“») Андрій Клепач заявив, що Росія приречена: «Ми не виграємо це змагання у війні на виснаження. У нас є ілюзія, що все [в Україні] зруйнується. Воно не зруйнувалося і не зруйнується». Коли ця крамола стала надбанням громадськості, Клепача, який лише озвучив поширену думку, яку підтримують у російській банківській спільноті, негайно звільнили. Його смертний гріх полягав у тому, що він пов’язав руйнівну для економіки війну із соціальними заворушеннями — порівняв нинішню ситуацію з 1917 роком, коли було повалено царя.Політичні розломи в російській еліті починають проявлятися дедалі виразніше. Усередині Кремля технократи протистоять партії війни. Путін — на боці останніх: він вимагає від Міністерства фінансів скорочувати цивільні видатки на користь військових. Бізнесмени натомість віддають перевагу виведенню капітала, а не відкритій непокорі.Центробанк попереджає про стагфляцію, бюджетний дефіцит зростає: військові витрати значно перевищують доходи від експорту енергоносіїв, тим більше що ці доходи помітно нижчі, ніж торік.Путіну доведеться обирати між військовими витратами та порятунком економіки. Малий бізнес обтяжений боргами. Оборонні підрядники беруть кредити за ставкою, субсидованою державою, тоді як цивільна економіка платить 24% і більше. Кількість особистих банкрутств досягла рекордного рівня.Атаки українських безпілотників на логістичні центри Wildberries свідчать про те, що в Києві розпізнали цю вразливість. Малий бізнес перебуває на межі краху, і якщо він зруйнується, то може потягнути за собою й російські банки.Можливо, Путін робить ставку на останній ескалаційний ривок — масштабну мобілізацію, яка, на його думку, зламає дух України. Але Росія вже не має ресурсів для тривалої війни — зокрема й людських: найманців дедалі більше бракує.Мрія про те, що війна завершиться «во славу Росии», стала цілковитою ілюзією. Хіба що сам Путін і досі перебуває в її полоні.