⚔️ 1 червня 1945 року — трагедія видачі козаків у Лієнці. На Півдні Австрії, поблизу міста Лієнц, був організований Козачий Стан, який простягнувся по березі річки Драви на 25 кілометрів. На шляху від Лієнца до Обердраубурга був влаштований наметовий табір для чоловіків, де також знаходилося 5 000 коней. 20 000 жінок, дітей та старих мешкали в бараках під Лієнцем. Близько 45 000 козаків перебували у частинах 15-го козачого кавалерійського корпусу генерала Гельмута фон Паннвіца.На Ялтинській конференції були прийняті документи про видачу радянському уряду всіх військових з'єднань та цивільних осіб, які були громадянами СРСР на 1939 рік та брали участь у війні на боці Німеччини. Без суду і слідства, за бажанням Сталіна, уряди США та Великобританії прирекли на вірну смерть 110 000 донських та кубанських козаків. Союзники, не дивлячись на обіцянки не видавати козаків, навіть перевиконали свої зобов'язання, видавши більшовикам і значну частину емігрантів першої хвилі, які не підпадали під Ялтинські домовленості.В таборі ж під Лієнцом, зранку 1 червня 1945 року, з'явилися британські війська. Дізнавшись про підготовку депортації, у Козачому Стані прийняли рішення про мирний спротив. На пропозицію англійців почати навантаження в транспорт козаки відповіли відмовою, заявивши, що краще смерть від кулі, ніж повернення в СРСР. Розуміючи, що в Радянському союзі на них чекають катування та розстріли, сотні людей вчинили самогубство: чоловіки різали вени, а матері разом з дітьми кидались в бурхливу гірську річку Драу.Британські солдати, в свою чергу, кинулися на натовп беззбройних козаків, що чинили мирний опір, били і кололи їх багнетами, намагаючись загнати в машини. Стріляючи, б'ючи прикладами та палицями, вони розірвали живий ланцюг козацьких юнкерів. Б'ючи всіх без розбору, бійців і біженців, старих і жінок, втоптуючи в землю маленьких дітей, вони стали відокремлювати від натовпу групи людей, хапати їх і кидати в подані вантажівки.Не менше тисячі загинули під час операції британських військ 1 червня. Видача козаків тривала до середини червня 1945 року. На той час з околиць Лієнца до СРСР було депортовано понад 22,5 тисяч козаків, кавказців, багато етнічних українців. Понад 4 тисячі людей бігло до лісів та гор. Ще більше місяця проводилился пошуки в лісах та найближчих населених пунктах тих, хто втік. І козаки, і місцеві австрійські жителі, відзначали особливу жорстокість англійських солдат та офіцерів. "З питання зради західних союзників" — писав отаман Науменко — "багато говорилося і писалося; але про це не можна мовчати, а треба говорити невпинно, щоб людство знало і не забувалося про кричущу несправедливість і жорстокість, виявлену після закінчення Другої світової війни щодо антибільшовиків, у тому числі і козаків, які прагнули допомогти своєму народові звільниться від ярма більшовиків...", — згадував один з очевидців тих подій.Тисячі козаків і офіцерів були переправлені в Юденбург, де були розстріляні і, за даними очевидців, спалені в печах старого ливарного заводу. Видача фактично поставила крапку в існуванні історичного козацтва як організованої антирадянської сили. Трагедія стала демонстрацією того, як західні демократії готові жертвувати своїми ж гуманітарними принципами та життями тисяч осіб заради задобрювання східного людоїдського режиму. Символом трагедії стало місто Лієнц, де сьогодні існує меморіальне кладовище козаків. ☠️ @vallholl