progress vs regress останні два місяці в мене період, який сильно випробовує терпіння, бо серфінгу в житті більше, ніж будь-коли, а катаюся я при цьому просто жахливо друг подивився на мене вчора і сказав, що в мене стійка зараз гірша, ніж півтора роки тому - ось настільки все погано 😁але я сіла покопатися-подумати в який момент все поламалося, і прийшла до насправді логічних висновків:🌊 в якийсь момент я почала ставати сміливішою і ходити в складніші умови. спочатку було страшно до усрачки, мова йшла не про те щоб хвилі ловити, а про виживання просто сидячи на лайнапі (якщо догребла)🌊 потім мене задовбало виживати, і я почала плавати туди-сюди в пошуках правильного позиціонування, щоб хоча б зігрітися, бо взимку в океані супер холодно. ви б бачили мої перелякані очі, коли випадково спіймала свій перший оверхед! це хвиля, вище за людину зростом (добре, що я невисока))))🌊 а коли через деякий час стався другий оверхед, третій... я подумала, що всьо, нарешті, ось він новий рівень, і тепер весь океан мені по коліно. як результат - по коліно виявилося навіть забагато, бо мозок почав думати, що це ізі катка, можна навіть не грести, щас борд мене сам покатаєну а борд сказав іди в сраку, і я просто перестала ловити будь що🌊 потім стався серф кемп в Марокко (найкраща подорож в моєму житті, сіріуслі), і там я серйозно була налаштована левел апнутися, бо камон, дві сесії в день, комфортні умови, супер довгі хвилі - треба бути інвалідом, щоб не прокачатисячи варто казати, що за тиждень серфінгу я спіймала десь 6-7 хороших хвиль? 😁 🌊 далі я повернулася і одразу спробувала вигуляти в океані свою улюблену коротку дошку, яка мені ще не по рівню. тобто в період, коли анічка "втратила всі навички", вона йде в воду з екстрім серф бордом ✌️жіноча логіка непереможна)🌊 ну і в результаті маємо що маємо - очікуючи від себе лінійного прогресу вгору, я регресую, бо попередній рівень здається занадто легким, новий - занадто складним, океан не пробачає зверхності, дошка - недопрацюванняа я не пробачаю собі кожну пропущену хвилю 🙃єдине, що тішить, це факт синусоїдальності будь-яких процесів - я вже була "на дні серферських скіллів", і знаю, що це не назавждиа ще знаю, що якщо продовжувати систематично щось робити - прогрес неминучийтому продовжую вірити в свою теорію про 10к годині лізти в океан о 7 ранку, коли за вікном темно та злива - дискомфорт це невелика ціна за ейфорію, навіть якщо зараз вона стається рідше 💙ps користуючись нагодою, покажу вам трошки фотографій з серф тріпу - якщо ви колись думали поїхати - збирайте валізи, не пошкодуєте)#reanity_surfing