Триста років історії, пережиті війни, імперії та окупації - і одна пожежа, яка забрала унікальну пам’ятку українського козацького минулого.Козацька дерев’яна церква Воскресіння Господнього, згодом відома як Введенський храм у Бериславі, була не просто культовою спорудою. Це був живий свідок української історії - храм, збудований у XVIII столітті козаками на Полтавщині, перевезений Дніпром до Херсонщини та збережений як символ нерозривного зв’язку українських земель.Протягом трьох століть святиня пережила знищення козацьких фортець, зміну імперій, радянське переслідування церкви, занепад і навіть пожежу після удару блискавки. Кожного разу вона поверталася до життя завдяки людям, які розуміли її справжню цінність. У її дерев’яних стінах зберігалася пам’ять про покоління українців, про козацьку добу та історію Причорномор’я.Та у ХХІ столітті ця боротьба за збереження завершилася трагедією. Під час російських обстрілів Берислава окупанти спалили унікальний козацький храм - одну з найстаріших дерев’яних церков України.Вогонь знищив не лише старовинні дубові зруби та барокові форми святині. Від храму залишився лише попіл, який застиг у формі хреста - мов останній знак присутності святині, що навіть після знищення продовжує свідчити про свою історію. Це стало ударом не лише по матеріальній пам’ятці української культури, а й по пам’яті про козацьке минуле та багатовікову присутність України на півдні.Ворог намагався знищити не просто будівлю - він намагався знищити символ. Але історію цієї церкви вже не спалити. Вона залишилася у документах, світлинах, спогадах людей і в пам’яті України як свідчення незламності нашої культури та черговий доказ варварства російської агресії.