Сьогодні Бершадська громада провела в останню земну дорогу Андрія ІВАНИКА.Для багатьох він був хорошим знайомим, другом, сусідом, колегою. Для мене – людиною, яку я знав особисто. І тому сьогодні особливо важко підбирати слова.Андрій був саме з тих людей, про яких кажуть: на нього завжди можна покластися. Добрий, щирий, працьовитий, відповідальний. Він любив життя, дбав про свою родину, не боявся жодної роботи. Міг відремонтувати автомобіль, допомогти з господарством, зробити ремонт у будинку. Був людиною справи, людиною слова і великого серця.17 червня 2025 року Андрій став до лав захисників України. 17 вересня того ж року під час виконання бойового завдання поблизу селища Новоекономічне Покровського району Донецької області його життя обірвала війна.Відтоді рідні жили між надією і болем. Майже рік Андрій вважався зниклим безвісти. Увесь цей час сім'я чекала, молилася, вірила. Та сьогодні він повернувся додому на щиті.Неможливо знайти слова, які могли б полегшити біль батьків, дружини, дітей, братів, усіх рідних та близьких. Найстрашніше випробування – це чекати і не дочекатися. Найважчий біль – це той, який залишається в серці назавжди.У скорботі схиляємо голови перед батьками, які втратили сина. Перед дружиною, яка втратила чоловіка. Перед донькою і сином, які втратили батька. Перед братами, які втратили рідну людину. Разом із вами сумує вся Бершадська громада.Ми запам’ятаємо Андрія таким, яким він був: щирим, надійним, працьовитим і справжнім. Світла пам’ять і вічна шана Андрію! 🕯️ 🇺🇦Міський голова - Віталій Драган!