Катя сів у крісло качялку. Налив стакан віскі і закурив сігару. Мєсть була гатова. План написан. Асталось дачекатися момента. Він бачив як Бродяги уплітають за дві щаки яйця рибов. Пачему ж ви так курячі не уплітаєте інтірєсно? Почему ви не накладаєте на білий хліб з маселком курячих яєчьок? Чим вони хуже риблячих? Сильно обідно було бо білому кабану першому придложили отвєдать укусного. Але ця білобриса тварь одвернулась. Відішлі алергія в неї на красне. Нічьо нічьо. В мене ні на шо дороге нема алєргії. Ні на синє ні на зелене. Кухня опустіла. Як і ожидалось ця арава забула обо всьом на свєтє. Кать подкрався, нарізав собі 3 куска ботона , намазав ікрой і в одне ліцо запихнув. Что ж... нікто нє віноват когда в розгарє маскарад. Од радості його склонило ко сну. І він пішов на свою кроватку, яку почему то приходилось ділить з мєлкою білобрисою. Він знав що скоро його разбудить пратівний голас Юлькі. Знав що будуть абвінєнія. Непріятні слава. Угрози. Але Катюші було пофіг. В той мамєнт він був щаслів. Діти рибов удобно плавали в його жилудку. І тоже були щасліві.