Ейваз з позивним “Борода” — сержант, для якого військова служба стала способом життя. Нині він служить інструктором з бойової підготовки у 227-му батальйоні 127 ОБр ТрО. Свій військовий шлях розпочав з 17 років. А на початку повномасштабної війни, коли тривало формування бригади, став командиром взводу. Потім недовгий час служив у відділенні безпілотних систем. “Для мене армія — це стан душі. У формі я почуваюся впевненіше,” — зауважує Ейваз. Сьогодні він продовжує вдосконалювати свої навички, наголошуючи на важливості постійного навчання піхотинців. Його девіз по життю: “Уперед! І тільки вперед!”. Сержанта “Бороду” у підрозділі шанують як справжнього наставника. Він переконаний: сержант — це опора армії, а в підрозділі — як батько, який знає і підтримує кожного. Ейваз мріє про закінчення війни. Проте вважає за необхідне навчати молодих хлопців самозахисту і взаємної підтримки. Про тих, хто вже став до праці у лавах піхоти ЗСУ, Ейваз промовляє так: “Честь і хвала їм – тим, хто боронить нашу землю!”.🫡