❓ Півфінал проти «Інтера» у 2025 році був для тебе найболючішим?

🔴 Рафінья:
Так. Півфінал проти «Інтера» у 2025 році був найболючішим. У чвертьфіналі проти «Атлетіко» у 2026-му ми могли пройти далі. Можна говорити про те, що могло скластися інакше, про окремі рішення… Але проти «Інтера» ми вже однією ногою були у фіналі. Те, як ми вилетіли, було дуже боляче пережити. Ми молода команда — хоча це не виправдання. Іноді нам бракувало зрілості, необхідної для контролю над вирішальними моментами. Цього сезону ми стали зрілішими й краще підготовленими. Якщо продовжимо рухатися в цьому напрямку та з таким настроєм, то зможемо боротися за все. У нас є все необхідне. І все починається з лідерів команди.

❓ У твоїх стосунках із Ламіном Ямалем ти більше як батько чи старший брат?
Ні, ні. Старший брат — це точніше.

❓ Яким лідером ти є для команди?
Це залежить від ситуації. Якщо потрібно бути трохи суворішим — я можу таким бути. Але мені більше подобаються легкі моменти, жарти та веселощі. Останні два роки були неймовірними, тому мені не доводилося бути тим надокучливим хлопцем. Я знаю, що така роль може дратувати людей. Але іноді хтось має її виконувати, особливо в такій команді.

❓ Наскільки важливими є твої стосунки з Гансі Фліком?
Стосунки між тренером і футболістом — найважливіші у футболі. Відтоді як прийшов Флік, ми могли говорити з ним про що завгодно. І коли я кажу «про що завгодно», то справді маю на увазі все. Якось я побачив його засмученим, із опущеною головою. Спочатку не зовсім розумів, що відбувається, тому запитав, у чому проблема. Він сказав, що вважає, ніби команда грає не дуже добре. Наскільки пам’ятаю, я відповів, що все гаразд: ми перемогли й знову почнемо грати добре. Я тисячу разів краще виграю матч, граючи погано, ніж програю, граючи добре. Перемоги додають упевненості, а вже потім приходить хороша гра.

❓ Ти багато говориш як капітан?
Я говорю менше, ніж більшість капітанів, але знаю, що за мною спостерігають. Вони думають: «Якщо цей хлопець бігає як навіжений, то й я маю за ним бігти». Якщо ти багато говориш, але не робиш того, що потрібно, люди тебе не слухатимуть.

❓ Що для тебе означає бути першим капітаном «Барселони»?

Коли я побачив, що люди проголосували за мене, ніби всередині мене перемкнувся якийсь перемикач. Змінилося моє ставлення до всього. Люди побачили в мені щось, чого я сам у собі раніше не помічав. І це мене змінило. До того, як стати капітаном, я не знав, наскільки сильно мені це сподобається. Ця відповідальність змінила моє мислення й допомогла мені також. Я ніколи не очікував, що настільки полюблю бути капітаном «Барселони». Ти відчуваєш себе важливою частиною команди. Це честь. І справа не лише в тому, щоб носити капітанську пов’язку.

❓ Як ти адаптувався до позиції 9-ки?
Навіть у дитинстві я не грав на цій позиції. У якийсь момент виникла така необхідність. У нас не було нападника на цій позиції у товариському матчі проти «Базеля», тому я зіграв там.

Під час передсезонної підготовки ми проводили різні експерименти. Тренеру сподобалося те, що він побачив, і після матчу з «Базелем» він трохи розповів мені про свою ідею. Насправді процес адаптації розпочався ще протягом останніх двох років, коли я звикав зміщуватися в центр і грати ближче до воріт. Але ми спробували використовувати мене як справжнього центрального нападника — і все вийшло добре. Є певні деталі, які іноді потрібно пояснювати, але я почуваюся на цій позиції добре.

Перед матчем проти «Ельче» у першому турі він запитав, чи комфортно мені там, чи я хочу повернутися на свою звичну позицію. Я відповів, що все добре: давайте подивимося, як усе складеться. А якщо потрібно, ми завжди зможемо повернутися до моєї колишньої позиції.

🎖 Barcelonnik ❤️