На Дніпропетровщині у м. Самар 20 березня пройшла конференція присвячена темі прийомного батьківства ❤️

Учасники зосереджувалися на темі виховання, ділилися своїми історіями батьківства та підтримували одне одного. “Коли бачиш, як дитина змінюється на очах — розумієш, що це не даремно”, — розповідає Ніна.
✏️ Свого часу вона з чоловіком зважилися взяти на виховання п’ятьох дітей одразу — усіх, хто залишався в притулку. Хоча лікарі застерігали, знайомі не розуміли, і було важко вже з першого дня. Але вони відчували благословення, і через їхню родину згодом пройшли десятки дітей, які зараз дорослі й мають свої сім’ї. У Ніни вже 56 онуків.

🟢

Зі сцени звучали слова, які не завжди зручно говорити вголос: про глибоку втому, сумніви та ті моменти, коли нічого не виходить. Валерій Антонюк, голова Союзу ЄХБ, наголосив, що батьківство — це не контроль, і “вибір завжди залишається за дитиною”. Важливо пам’ятати, що дитина — це не проєкт, а окрема особистість.

🟩

Старший пресвітер області Степан Бокоч говорив про гостру потребу дитини чути добрі слова і про те, що благословення — це далеко не формальність: “Коли ми благословляємо — ми зупиняємо зло”.
Під час обговорень підняли й тему батьківської провини — гнітючих думок: “я недодав”, “не зміг”, “не вберіг”. Водночас прозвучала важлива істина: далеко не все залежить від батьків. Іноді найважливіше — залишатися поруч, навіть тоді, коли ти не можеш змінити вибір своєї дитини.