ОБʼЄДНАНІ • Баптисти Київщини

Збірник прославлення «Співає воїн України» – це капеланський збірник пісень, створений для служіння серед військових і поранених у шпиталях. До нього увійшло 150 творів: народні пісні, гімн України, Псалми Давида та інші духовні пісні, які можуть звучати під час зустрічей, спілкування і молитов разом із військовими.🟢Збірник уклав Віталій Болгар, відповідальний за музично-творче служіння ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської області.🟢Майже за рік цей збірник розійшовся тиражем понад 2000 примірників. Сьогодні він звучить там, де проходить військова підготовка – саме там, де чоловіки вчаться захищати країну, де між тренуваннями, розмовами і простими солдатськими буднями лунають пісні поклоніння.🟢Його використовують у церквах під час групового спілкування, капелани-волонтери, а також чинні капелани у навчальних центрах військової підготовки.🟢На фото проста, але дуже сильна картина: військові, стіл, розмова, гітара… і збірник прославлення, який тепер живе своїм життям.І коли воїн співає Богу – це особливе поклоніння.🙏🏼 Ми молимось, щоб ці пісні давали силу, надію і нагадували: Бог поруч навіть на війні.За більш детальною інформацією та щодо придбання пишіть Віталію Болгару ▶️ @mrvtl

🏷Дейн Ортлунд «Глибше. Справжні зміни для справжніх грішників»; видавництво «Левит», 2025. — 192 с.⏺Ця книжка про духовне зростання християнина. Дейн Ортлунд показує, спираючись на Боже Слово та праці пуритан, що зміни серця приходять лише тоді, коли ми дивимось на Ісуса та заглиблюємося в Євангеліє. Без цього будь-які спроби стати кращими йдуть нанівець. І чим глибше ми усвідомлюємо благодать, викупну жертву, єдність з Христом, тим більша відбувається трансформація нашого життя.⏺Праця Дейна Ортлунда цінна ще тим, що написана легко і доступно, та залишає багато роздумів та молитв.«Дізнавайтеся якомога більше про Господа Ісуса. 3 кожним поглядом на себе десять разів подивіться на Христа. Він абсолютно прекрасний. Така безмежна велич та водночас лагідність і милість, і все це для грішників, навіть для найбільших!» – підсумовує автор. Ніби нічого нового, але знову про головне. Це точно саме та книжка, що спонукає до справжніх змін, яких так потребуємо ми всі впродовж усього нашого життя.– Валентина Терещенко#вартопочитати

🗓️ 9 березня Таращанська помісна церква ЄХБ вкотре провела соціальний благодійний захід «В супроводі свят та надії», присвячений Міжнародному жіночому дню (8 березня) та дню пам’яті Тараса Григоровича Шевченка. Захід був організований для вразливих верств населення з метою підтримки, духовного збагачення та підбадьорення.На зустрічі були присутні понад 120 людей, з яких 101 жінка отримала свою весняну квітку як знак уваги та турботи.🔹У програмі взяли участь творчі діячі: поетеси, які читали духовні вірші, наповнюючи присутніх натхненням і надією. Серед них – член церкви села Юшків Ріг Андріївська Надія Василівна. Також неодноразово виступав жіночий ансамбль Таращанської дитячої музичної школи та співак-композитор Олександр Білоскаленко, які щиро ділилися своїм теплом і творчістю зі слухачами.🔹На завершення заходу церква, за підтримки служіння «Міжнародне служіння Господнє», благословила запрошених продуктовими наборами.Такі зустрічі стають доброю нагодою послужити людям, подарувати увагу, підтримку та нагадати про Божу любов і надію.#життяцерков

✨28 лютого в Ірпінській біблійній церкві відбувся семінар Анни Кушнір, керівниці програми "Психосоціальна підтримка військових та їх сімей" в ІЛУК, на тему «Основи життєстійкості».Понад 100 жінок з різних церков Києва та області зібралися, щоб почути практичні поради про те, як проходити життєві труднощі здорово, не ламаючись і не втрачаючи себе.Анна Кушнір наголосила, що життєстійкість формується не в комфорті, а у викликах, і представила сім практичних кроків системного підходу. Серед них:✨примирення з минулим і сила прощення✨адекватний погляд на обставини, які неможливо змінити✨відповідальність за власні реакції✨пошук сенсу навіть у болюОкремо були окреслені й позитивні наслідки життєстійкості:🤍уміння контролювати свої емоції у складних ситуаціях🤍позитивний вплив на здоров’я🤍здатність гнучко реагувати на зміни та зростати особистісно❣ Щиро дякуємо Анні Кушнір за глибоке занурення в тему, мудрі поради та живе свідоцтво власного досвіду .«Кожне слово від Ані звучало як мелодія в серці, що Бог з нами. Її виступ вражаючий – наскільки відчувалася глибина і щирість…» , – ділиться відгуком Марія Р. «Дякую за можливість чути й бачити людей таких, як ця тендітна жінка. Аня має такий реальний підхід до життя, який просто не може не надихати», – прокоментувала Олена Ш. Цей семінар став не просто подією, а простором підтримки, натхнення та нагадування про Божу присутність навіть у найскладніші періоди життя.#життяцерков

💒 У 2025 році в місті Переяслав Бориспільського району була заснована церква «Надія». Повноцінні системні богослужіння розпочалися з січня 2026 року й нині відбуваються в орендованому приміщенні. ◻️Церква утворилася з переселенців зі сходу України та новонавернених під час війни. Водночас її служіння в громаді розпочалося значно раніше – віруючі активно долучалися до життя Переяславщини ще до початку регулярних зібрань.◻️Щонеділі проходять відкриті богослужіння, які відвідують у середньому 15–20 осіб, зокрема й ті, хто приходить уперше за запрошенням друзів. Щовівторка діє Денний центр «Простір Надії» для дітей і підлітків із родин у складних життєвих обставинах. Програма включає спортивні та розвивальні ігри, біблійні уроки та заняття з рукоділля; у перспективі планується розділення груп за віком.◻️Також при церкві діють дві групи з вивчення Біблії: одна збирається в будинку пастора, інша – у приміщенні для богослужінь.◻️Церква «Надія» активно відповідає на виклики сьогодення: підтримує військових продуктами та засобами гігієни, опікується внутрішньо переміщеними особами, вдовами, людьми з інвалідністю, ветеранами та родинами загиблих Захисників. Щоквартально формуються продуктові й гігієнічні набори для потребуючих, надається допомога твердим паливом і необхідними ліками.Пастор церкви – Ігор Лисих, 096 278 12 21🙏🏼 Молимося, щоб Господь і надалі благословляв церкву «Надія», примножував її служіння, укріплював братів і сестер та через неї торкався сердець багатьох людей у Переяславі й за його межами.#життяцерков

✨25 лютого відбулася зустріч пасторів із дружинами Східної частини Київської області, яка проходила на території «Слово Життя».✨Особливими гостями стали 4 пасторів зі США. Серед них – Андрій Мороз, який став ініціатором та організатором приїзду команди військових капеланів в Україну. Разом із братами він прибув, щоб послужити нашим військовим і капеланам. У складі команди були досвідчені військові капелани, які несли служіння під час воєнних дій в Афганістані та Іраку.✨Двоє з гостей – автори книги «Капеланство: Ґрунтовне введення» – Mark A. Jumper та Stephen E. Keit. Вони презентували свою працю та поділилися багаторічним досвідом капеланського служіння, а також особистими свідченнями Божої роботи серед військових.✨Кожен із гостей мав на серці підбадьорити та підтримати пасторів і служителів у непростий для України час. Головною думкою звучало заохочення до того, щоб наші церкви були відкритими та готовими приймати військових, їхні родини та ветеранів. Адже те, що ми маємо в Христі, – це єдина справжня надія для людей, які проходять через травми війни.✨Окрему частину зустрічі провів пастор Олександр Бокоч, голова ОЦ ЄХБ м. Києва і Київської обл., який поділився баченням розвитку ОЦ ЄХБ Київської області на 2025–2030 роки. Також відбулася окрема зустріч для дружин пасторів, яку провела Юлія Бокоч, відповідальна за жіноче служіння ОЦ ЄХБ м. Києва та Київської обл. Сестри говорили про те, що надихає і приносить радість у служінні поруч із чоловіком-пастором.✨Пастори зверталися зі словом настанови, коротко розповідали про своє служіння, а наприкінці відбулася особлива молитва окремо за кожного пастора. Це був глибокий, щирий і натхненний час єдності, підтримки та зміцнення у Господі.Замовити книгу «Капеланство: Ґрунтовне введення»#життяцерков

✨12–14 лютого у місті Радомишль відбувся вже шостий ретрит для пасторських сімей, у якому взяли участь 35 пар. Серед них були як ті, хто приєднався вперше, так і подружжя, які проходять цей шлях уже вшосте. ✨ Від перших хвилин панувала дружня й тепла атмосфера: знайомство, щирі розмови та спільний відпочинок заклали добрий фундамент для всього часу разом.📍Тема ретриту «Блаженні миротворці: мудрість і духовна відповідальність у час напруги» допомогла чесно подивитися на виклики служіння. ✨Головним спікером був пастор Андрій Корнійчук, голова ОЦ ЄХБ м. Рівне та Рівненської області, який упродовж трьох днів говорив про внутрішні конфлікти, пов’язані з ідентичністю та втомою, про родину пастора в умовах перевантаження, про напругу в лідерстві та роль пастора в церковних конфліктах. Одна з ключових тем стосувалася конфліктів у пасторському служінні – відвертої розмови про труднощі, які формують характер і вчать довіряти Богові. Ці роздуми стали важливим кроком до осмислення служіння й зміцнення подружніх стосунків.✨Також другого і третього дня словом ділились пастори Віктор Баглай та Микола Романюк. Так Віктор Баглай на основі 100-го псалма нагадав про життя в Божій присутності, пізнання Його та щоденну подяку, а Микола Романюк, роздумуючи над 1 Коринтян 13, підкреслив, що без любові служіння втрачає сенс, адже її справжнє джерело у Христі.✨Цей ретрит став простором віднови, спорядження й переосмислення покликання.Щиро дякуємо ОЦ ЄХБ Києва та Київської області за організацію цього ретриту, турботу й служіння пасторським сім’ям.Дякуємо Богові за цей благословенний час.#подіїзустрічі

У складних умовах знеструмлень, відсутності опалення та сильних морозів церкви Києва стали справжніми пунктами незламності для звичайних людей. Саме тут можна б зігрітися, отримати гарячий обід, зарядити телефон і відчути людську турботу.🔹Церква «Преображення» відкрила у своєму приміщенні щоденний пункт підтримки – своєрідний «пункт незламності». Щоранку та ввечері люди можуть прийти сюди, зарядити пристрої, випити гарячого чаю, набрати теплої води й просто зігрітися. Щочетверга роздають близько 200 обідів мешканцям району, а частину доставляють додому тим, хто не може прийти самостійно.🔹Церква «Божа любов» теж долучилась до підтримки мешканців, де у одному з районів Києва були встановлені намети незламності ДСНС – місця, де люди можуть зігрітися й підзарядити телефони. Волонтери привозять у намети хліб, а згодом почали готувати бутерброди, поєднуючи допомогу зі словами підбадьорення та звісткою Євангелія.🔹Також у ці дні фонд «Ми поруч. ЮА» з м. Чернівці спільно з церквами-партнерами розгорнув служіння в різних районах столиці – на Воскресенці, Троєщині, Виноградарі, Райдужному масиві. Було роздано близько 3000 порцій гарячої їжі. Допомога поєднувалася зі словами підбадьорення та свідченням Божої любові. Церкви «Воскресіння», «Життя Плюс», «Відкриті двері» та церква Виноградаря стали місцем тепла, надії та підтримки в часи випробувань.🔹Паралельно продовжується постійне служіння в церкві «Божий дизайн», яке діє з квітня 2022 року. Щотижня тут отримують підтримку близько 260 дорослих і дітей. Гарячі обіди поєднуються з молитвою, біблійним спілкуванням і духовною опікою. Плоди цього служіння особливо надихають: понад 70 людей почали регулярно відвідувати церкву, а 43 уклали завіт із Господом через водне хрещення.Дякуємо всім волонтерам і служителям за щоденну відданість і любов. Ваша праця надихає й приносить світло у найтемніші дні!#життяцерков

24 лютого – Національний день молитви України 🙏🏼 🇺🇦Обʼєднання церков ЄХБ м. Києва та Київської обл. щиро запрошує кожного – родини, друзів, служителів, молодь і старших – приєднатися до спільної молитви у «Храмі миру». Не залишаймося осторонь: станьмо разом перед Богом за нашу країну, за наших захисників і за майбутнє України.🗓️ 24.02.2026🕗 19:00📍 м. Київ, вул. Ломаківська 66, ц. «Храм миру»🔹У цей день ми хочемо зібратися разом, щоб у єдності звернутися до Бога з молитвою за нашу країну.🔹Разом будемо молитися за Україну: за перемогу і звільнення від ворога, за мир, захист і відбудову нашої землі. У час війни молитва є тим, що об’єднує нас, укріплює і спрямовує наші серця до Господа.🔹Під час спільної молитви будемо дякувати й поклонятися Ісусу Христу, просити Божого миру для нашого народу, захисту для наших військових, втіхи для тих, хто зазнав втрат, і надії для кожного, хто виснажений війною.🔹Також молимося, щоб церкви ЄХБ у цей непростий час залишалися вірними своєму покликанню – служити людям у потребі, підтримувати родини військових і бути світлом та дороговказом до рятівної віри в Ісуса для зранених, розгублених і зневірених.«…ми не знаємо, що нам робити, але наші очі звернені до Тебе» ІІ Хронік 20:12 Єднаймося в молитві за Україну. Бог чує молитву Свого народу 🙏🏼

Живучи в Україні в умовах війни й тривалої невизначеності, відчувати тривогу — нормально. У реальності, де сирени, вибухи й новини можуть стискати серце, це не духовна поразка і не ознака слабкої віри. Писання визнає реальність страху в ситуаціях загрози, але водночас показує шлях, як тривога не руйнує віру, а очищує й поглиблює її через довіру Христу.Станом на сьогодні життя в Україні включає:🔹постійну невизначеність;🔹загрозу втрати (життя, дому, близьких);🔹тривалий стрес без «безпечного кінця».З погляду біблійної антропології це означає: нервова система працює в режимі пильності, а не спокою. Вимагати від людини «не відчувати тривоги» в такому контексті — не духовність, а заперечення реальності. Водночас Бог не залишає нас і в часи страху та невизначеності. Те, що ми відчуваємо, не є новим у Божій історії. Писання знає досвід тривоги Божих людей і показує практичні кроки, які можуть не знищити, а зміцнити віру.У момент невизначеності й страху ми всі віримо — питання лише в що. Часто наша тривога вже не в самій ситуації, а в нашій інтерпретації обставин і в тому, кому або чому ми приписуємо останнє слово.«Страх перед небезпекою в сто тисяч разів більший за саму небезпеку». Даніель Дефо, «Робінзон Крузо» Тривожна людина теж живе вірою, але вірою в те, що:🔹Бог не зовсім добрий,🔹не зовсім близький,🔹або не зовсім всемогутній.Навіть хвороблива тривожність спирається на віру. Проблема не в її наявності, а в її об’єкті. Нам потрібні не «гарантовані аргументи», а великий Бог, Який вищий за страшну реальність — реальну чи уявну.Занепокоєння тісно пов’язане з нездатністю контролювати світ. Правда в тому, що ми всі на волосину від смерті: не лише ті, хто на сході чи в містах під обстрілом, а й люди в тилу та навіть поза межами України. Звичайна операція, інсульт, ДТП та безліч інших причин постійно нагадують про крихкість життя.Саме тому нам потрібна віра в Того, Хто вищий за ці обставини. Часи кризи можуть не лише лякати, а й могутньо зміцнювати наші стосунки з живим Богом. – пастор Андрій Книжник, душеопікун, проректор з навчальної роботи в ІБС