Сьогодні ми згадуємо про Вознесіння Ісуса Христа — момент, коли після Свого воскресіння Христос завершив Своє земне служіння і вознісся на небо. Але Вознесіння не стало завершенням Його присутності серед учнів. Навпаки — саме перед вознесінням Ісус залишає Своїм послідовникам Велике Доручення і дорогоцінну обітницю:«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» Вiд Матвiя 28:19–20 Ісус не ставить Свою присутність у залежність від нашої досконалості чи успішності. Він не каже: «Якщо ви будете добре виконувати Моє доручення — тоді Я буду з вами». Але зв’язок між Його присутністю і нашою місією все ж є — глибокий і нерозривний.Ми виконуємо Велике Доручення не самотужки. Присутність Христа — це середовище, у якому живе й служить Церква. Ми свідчимо про Євангеліє не лише тому, що знаємо його істинність, а тому, що самі пережили його силу. Ми не просто переказуємо факти про Ісуса — ми є свідками Його спасаючої й перетворюючої дії у власному житті.Саме тому, коли ми євангелізуємо, наставляємо, навчаємо й служимо іншим, ми дедалі глибше пізнаємо Самого Христа. Його обіцянка бути з нами — не лише підтримка для служіння, а й найбільша нагорода для тих, хто Його любить.Вознесіння нагадує нам: Ісус царює. І водночас посилає нас у світ.Тож сьогодні знову згадаймо про нашу місію на землі — звіщати Добру Новину всьому творінню. Поділися нею сьогодні.За книжкою Дональда Карсона «Заради любові Бога», том І.Картина: Вознесіння Христа, Рембранд (1636)