На території сучасної Одеси є три єврейських кладовища. Ну як є. Було. Перше зруйнували у 1936-му. На його місці побудували 79 школу зі стадіоном, від колонади входу в молитовний дім залишилися тільки колони та пізніше прибудований житловий одноповерховий будинок, зараз пофарбований в брудно-рожевий колір.Від другого кладовища залишився Артилерійський парк. Його руйнували з 1974 по 1978 роки, планомірно вивозячи пам'ятники та мацеви, не дивлячись на їхню культурну цінність. Руйнували Стіну Плача, яка там була за жертвами одеських погромів. Руйнували залишки молитовного будинку, могили рабинів, професорів, письменників, купців, адвокатів іт.д., стираючи пам'ять про стару Одесу.У 1974-78-му роках частина сьогоднішніх підписантів ганебного листа до ЮНЕСКО мешкала в Одесі, працювали, розважалися, напевно, були комсомольцями чи то в партії. І їх взагалі не парили ці пам'ятники, це кладовище, вони не писали листи до міжнародних організацій, не били у дзвони, не штормили світову пресу, не виходили на протести, тихенько собі сиділи.Але зараз вони роздмухують тему, що "українці - це вроджені антисеміти", а прибирання пам'ятників у музеї з перейменуванням вулиць - це "страшенний злочин проти людства".Як же їх зневажаю.