Ішла дівча лучками. Варіант іспанський

Це "Касільда Толедська", картина 1635 року Франсіско де Сурбарана, "севільського Караваджо", як деякі його називають.

А Касільда була мусульманкою, померла біля 1050 року. До 1492-го Іспанія була багатонаціональною і багатоконфесійною країною, хоча й офіційно мусульманською і мала назву Аль-Андалуз. За легендою Касільда була донькою заможного ісламського правителя міста Толедо і допомагала бідним християнам. Носила їм їж ось так от - у фартушку. Як в українській пісні. Раптом батько чи солдати зупинили її і попросили показати, що вона несе. Щоб не спалитися, хліб перетворився на троянди. Хоча був не сезон, щоб вони квітнули.

В підсумку: у католиків є легенда про "Трояндове диво", а у всього світу - шедевр Сурбарана, який зберігається у музеї Тиссена-Борнемісса у Мадриді. Але з 7 жовтня майже до кінця січня наступного року паризький Лувр показує його та грандіозну виставку Сурбарана, задля якої об'єднали зусилля Національна галерея в Лондоні, Лувр та Чиказький інститут мистецтв. Сім розділів виставки, великі роботи митця, які ще замовляли католицькі монастирі в Андалусії, його бездоганні натюрморти і портрети. А також місток, який перекинули куратори від Сурбарана до художників ХІХ-ХХ століття, тому що його творчість вплинула на роботи Едуара Мане, Пабло Пікассо, Хуана Ґріса.

Мистецтво іманентно цілюще і дуже лікує від жахів реальності, в які нас намагаються занурити росіяни. Але в них не вийде. Мрію про часи, коли в нас в Києві будуть великі виставки Пікассо чи Хуана Ґріса. А Сурбаран в нас є. Правда, його син - Хуан. В музеї Ханенків. Тільки зараз в евакуації.

Дякую Збройним Силам України.