Дивовижний світ веброзробки

Запостив я отакий шорт на ютубі в підтримку останнього відео і отримав у коментарях наступний діалог:Коментатор: а в кінці місяця, без тікетів , вирішити хто працював ,а хто штани протирав?Я: Бгггг. Чи це серйозне питання було?)Коментатор: так серйозне,валідую інформацію. а чому це так вас дзивувало? я не айтівець, але бачив відео що стікери портібні. читав жарти що сеньйор без стікера не працбє)Ну я й зрозумів, що тут дійсно варто відповісти прямо розгорнуто (це найдовший мій коментар на ютубі в принципі), для чого тікети в джирі насправді, яка вони мають працювати, і кого мав на увазі Артем у цьому фрагменті. Тому наводжу свою відповідь як є, а ви вже вирішуйте самі, чи достатньо розгорнуто я відповів:***Тут як. Колись дійсно тікети в джирі багато хто використовував для обліку робочого часу. Я сам таку практику застав. Відверто — це херня. Бо це нічого не дає, крім можливості підкручувати собі години.Щодо того, що синйьор без тікета не працює. Тут скажу, що й мідл і джун теж не мають. Але з іншої причини. Задачу в тій же джирі варто сприймати як точку опори. В ній має бути описано що робити, в яких межах, які залежності у задачі, хто причетний, додані потрібні посилання. Якщо стиснути до одного визначення, то тікет, або, як ти кажеш, стікер — це по факту документація до задачі.Це дозволяє уникати непорозумінь "а чому це і це не зроблено? а чому це і це зроблено так?". Бо в такому випадку є джерело правди, з яким мають бути ознайомлені усі учасники робочого процесу. Тобто коли умовний менеджер починає шось там вимахуватись, перед ним ставиться аргументу — "ти бачив документ до початку роботи". Така собі страховка.Тобто очевидно, що робота без тікета — це абсолютно невизначена величина, яка призводить до ще більшої невизначености, бо кожен може тлумачити задачу по своєму.Але в даному фрагменті мається дещо інше на увазі. Тут Артем казав про ситуацію, коли ми маємо безініціативного виконавця, який ніби й буде робити задачу, але тільки тоді, коли ХТОСЬ інший ЙОМУ зробить тікет. Вирішить за нього усі питання, уточнить незрозумілості, і на тарілочці подасть фінальний документ. І аж тоді наш програміст підніме дупцю і піде шось там кодірувать.Колись такий підхід працював. Зараз — не дуже. Чому? Бо нам потрібна відчутно менша за розміром команда ініціативних людей, які можуть самостійно розібратися в домені, контексті задачі, які можуть самотужки налагодити потрібну комунікацію, які можуть керувати невизначеністю. На противагу команді видатних кодогенераторів, які пальцем не ворухнуть, поки їх не натицяють носом в усе готове.Є хороша приказка — "зроблене краще за ідеальне". Вона пасує і сюди. Поки хтось буде чекати, поки за нього все порішають, інший почне розбиратися сам, робити якісь початкові версії і ітеративно покращувати рішення. Можливо, такий код буде гіршим. Але його перевага в тому, що він все-таки буде.А ініціативний виконавець при цьому ще й розумітиметься на контексті всього продукту, і зможе пропонувати усе кращі й кращі рішення. Навіть такі, як не робити нічого. Бо це може бути кращим для продукту. Тому для бізнесу такі проблем солвери й набагато цінніші за просто чудових програмістів.Якось так.***Ви вже подивилися це відео? Це просто відвал сраки, наскільки воно вийшли цікаве та круте.https://www.youtube.com/watch?v=oyswnHaq_3E

#анонсТовариство!Цієї суботи буду записувати онлайн новий подкаст на дуже цікаву тему — "Шлях крізь найм: як пройти машини, людей і очікування".Будемо говорити про те, як пройти ATS і AI-фільтри, які бувають фатальні помилки в рекрутингу і як вони впливають на кандидатів, як зрозуміти зрілість компанії та її реальні наміри, і як адаптуватися до стилю співбесід в США, Європі та ЛатАМ.У мене в гостях буде Ольга Базуріна — Global Talent Acquisition Manager з десятирічним досвідом рекрутингу в США, Європі, Україні та LATAM, яка будує та масштабує технічні й C-level команди для компаній рівня Fortune 500. Вона — співвласниця міжнародної рекрутингової агенції та експертка з HRTech і Talent Intelligence, яка поєднує технічну експертизу, бізнес-орієнтований підхід і створює стандарти оцінки команд.Традиційно під час запису ви зможете ставити свої запитання, бешкетувати в чаті і, звичайно ж, отримати нагоду виграти подарунки за донат на ЗСУ.Запис планується на 18:00.Запишіть собі десь, посилання на студію я опублікую в каналі в суботу.Ще раз:Запис подкасту "Шлях крізь найм: як пройти машини, людей і очікування"13 грудня, 18:00ОнлайнСподіваюсь, моя камера вибрикуватись не буде, і відео я змонтую й викладу швидше, аніж минулого разу, бгг.

#партнерський_допис Товариство, завтра, 10 грудня, компанія Growth Factory та Ед Мяус запрошують вас на практичний воркшоп, де ви можете закласти фундамент для вашої IT-компанії.Цей воркшоп — логічне продовження минулого майстеркласу "Як почати працювати напряму із замовниками і стартувати власний IT-бізнес".Ед Мяус — підприємець з 20+ річним досвідом, фаундер IT-компанії MeGaDev, Grade. app, інвестор та адвайзер у 15+ компаніях.На воркшопі ви:1) Оберете назву для своєї IT-компанії, нішу та послуги;2) Дізнаєтесь, як запустити сторінку компанії у LinkedIn і налаштувати LinkedIn фаундера/компанії під чек клієнта;3) Навчитесь формувати канали залучення клієнтів;4) Пропишете ваші сильні сторони як IT-фаундера;5) Підготуєте основу для першої виручки.Участь у воркшопі безкоштовна. Тож, якщо ви хотіли дізнатися, як взяти й запустити власну ІТ-компанію, та отримати відповіді на питання, які сьогодні можуть вас зупиняти — не вагайтеся та реєструйтеся.https://bit.ly/3XIAbb3P.S. 100% коштів за розміщення допису спрямовано на потреби ЗСУ.

#думки_вголос Часто, коли мова йде про сучасний стан на ринку, звучить думка про джунів та їхню нелегку долю. І, хоч я й згоден із тим, що ситуація далека від бажаного стану речей, маю одне зауваження. Річ у тім, що відчутна частка як роботодавців, так і кандидатів, чомусь досі керуються поняттям джуна, яке вже дуже застаріло.Через це компанії відмовляються від найму джунів, а кандидати свідомо лишаються в цих застарілих рамках, що призводить до очевидного — і ті і ті не хочуть змінюватися, і як наслідок, одні лишаються без інженерів, а інші без роботи.Індустрія змінюється, до того ж стрімко, як ніколи до того. Той рівень знань та навичок, яких раніше цілком вистачало, аби вважатися джуном, а подекуди й мідлом, нині переходять до категорії "вимог за замовчуванням", тобто очікуються від людини, яка лише думає потикати носа в ІТ.В першу чергу треба змінити наше сприйняття цих вимог. Те, що досі продається більшістю курсів (і я кажу не лише про школи, а й про безкоштовні онлайн продукти), вже не є розкішним максимумом, а ледь-ледь дошкрябує до необхідного мінімуму.Суто технічні навички й знання поступово відходять на задній план, особливо, якщо вони не підкріплені іншими навичками, зокрема тим самим продуктовим мисленням, вмінням вирішення задач бізнесу та інших речей, які ми досі вважаємо маркетинговою маячнею.Ще одна суттєва проблема сьогодення — гайп. Індустрія знаходиться в перехідному періоді, через який проходили безліч інших галузей, коли змінювалися технології, на яких ґрунтувалися ці галузі. Очевидно, що з появою інструменту, який робить те, що до того робило десять людей, першою думкою буде звільнити тих десять людей. Але, як показує історія, з часом зʼявляються нові робочі місця, галузь переживає новий бум. Але в іншому вигляді, з іншим фокусом, іншими критеріями.Згадайте книжкову справу. З появою друкарського пресу зник цілий прошарок професій. Але чи зникла індустрія? Чи стало там працювати менше людей? Просто подивіться на галузь сьогодні. Вона настільки далека від того, чим була сотні років тому, як космічні кораблі від брички.Що бізнесу, що фахівцям потрібно змінюватися. Змінювати своє бачення того, хто є джуном, мідлом, синьйором. Сьогодні ця лінія розмивається настільки, що й дійсно людина з неглибокими технічними знаннями, але хорошими софт навичками та клепкою в голові, може робити більше, аніж бородань, який чудово пише код, але при цьому лише пише код.Це не катастрофа, це кінець світу. Просто ми в такий час, що дійсно треба бігти щодуху, аби просто тримати екпрес прогресу просто в полі зору.І так, як би не було прикро, наздоженуть його далеко не усі. Це теж треба враховувати. Багато з нас, навіть ті, хто в індустрії вже давно, просто не витримають темпу. Тому треба вчитися не лише писати код, а, насамперед, створювати продукт, результат. А код тепер — не основна цінність, а лише засіб вираження рішення проблеми.Як саме цього досягнути — я, на жаль, універсального рецепту не маю. Це покладається на вас самих. Шукайте способи, досліджуйте, експериментуйте, усвідомте свою цінність і потреби ринку. Можливо, ваша цінність в тому, чого ринок ще не чекає, хто зна.Головне не сидіть камінцем на тому, чого ринок вже не чекає.Якось так.@babichdevРинок може вже й не чекає чогось, а от я на ваші вподобайки чекаю.