Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - 4 батальйон охорони 101 обро ГШ ЗСУ
Додано 06 гру 2025

4 батальйон охорони 101 обро ГШ ЗСУ

@b4_101
Кількість підписників: 2 095
Фото: 265
Відео: 71
Посилання: 180
Опис:
Офіційна сторінка 4 батальйон охорони 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ https://www.instagram.com/b4.101 https://x.com/B4_101 https://www.youtube.com/@b4_101 Збір https://send.monobank.ua/jar/9qF2ZJg https://next.privat24.ua/send/3861t

👥 Кількість підписників

2 095
Середній/День:: -1
Середній/Тиждень:: -3
Середній/Місяць:: -14

👁️ Середній перегляд на повідомлення

1 708
Середній/День:: 19,000
Середній/Тиждень:: 884
ERR: 81.53%

📊 Кількість повідомлень на день

0.3
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0
Середнє за день: 0.3

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2025-12-06

Стіна

Статистика telegram каналу

Оператори важких бомберів @101.obro вантажаться у броню і відправляються на позиції на Костянтинівському напрямку. Там вони швидко перенесуть дрон і всі пакунки у сховок, споряджатимуть «Вампір» та Heavy Shot посилками, щоб долетіти до піхоти і забезпечити бійців на передньому краї водою, їжею і рештою потрібних речей. Понад 9 місяців один з батальйонів 101-ї бригади воює пліч-о-пліч з 93-ю бригадою Холодний Яр, відчайдушно стримує штурми російських окупантів на напрямку Костянтинівки і не дає ворогу прорватися далі. Оператори дронів 101-ї бригади, в свою чергу, не дають ворожим штурмовикам просунутися до українських позицій і забезпечують передову всім необхідним. Як воює 101-ша бригада, дивіться у фоторепортажі.Фото: @pablito_kholodov , «Радіо Свобода», 93-тя бригада Холодний Яр.The operators of the heavy bombers @101.obro are loading into their armor and heading to positions in the Kostyantynivka direction. There they will quickly transfer the drone and all the packages to a shelter, equip the Vampire and Heavy Shot with parcels to fly to the infantry and provide the fighters on the front line with water, food and other necessary things.For more than 9 months, one of the battalions of the 101st brigade has been fighting side by side with the 93rd Kholodny Yar brigade, desperately holding back the assaults of the Russian occupiers in the Kostyantynivka direction and preventing the enemy from breaking through further. The drone operators of the 101st brigade, in turn, prevent enemy attack aircraft from advancing to Ukrainian positions and provide the front line with everything necessary.See how the 101st brigade is fighting in the photo report.Photo: @pablito_kholodov, Radio Liberty, 93rd Brigade Kholodny Yar. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
26 квітня — День пам’яті про Чорнобильську катастрофу.Сьогодні ми згадуємо одну з найстрашніших трагедій в історії — Чорнобильська катастрофа.Це не лише про вибух на Чорнобильська АЕС.Це про людей, які першими стали на захист — пожежників, ліквідаторів, медиків. Про тих, хто ціною власного життя зупинив невидиму загрозу.Чорнобиль — це біль, який не має строку давності.Це урок, який не можна забути.Це пам’ять, яку ми зобов’язані берегти.Сьогодні Україна знову проходить випробування. І так само, як тоді, є ті, хто тримає удар заради майбутнього.Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забудемо. 🕯April 26 — Chernobyl Disaster Remembrance DayToday we remember one of the most terrible tragedies in history — the Chernobyl disaster.It’s not just about the explosion at the Chernobyl nuclear power plant.It’s about the people who were the first to defend themselves — firefighters, liquidators, medics. About those who stopped an invisible threat at the cost of their own lives.Chernobyl is a pain that has no statute of limitations.It’s a lesson that cannot be forgotten.It’s a memory that we must preserve.Today, Ukraine is being tested again. And just like then, there are those who are holding back for the sake of the future.We remember. We honor. We will not forget. 🕯️ 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
У війську сила — це не тільки зброя.Це витримка. Це контроль. Це здатність не зламатися там, де інші падають.Психолог у підрозділі — це той, хто тримає тил у голові кожного воїна.Хто допомагає вистояти після бою.Хто вчить жити з тим, що не кожен здатен навіть уявити.Тут немає “слабких”.Є ті, хто пройшов крізь пекло — і продовжує йти далі.Сьогодні — день тих, хто допомагає зберегти не тільки життя, а й себе.Дякуємо військовим психологам за вашу роботу, витримку і людяність.Бо перемога — це не лише про фронт.Це ще й про те, що всередині.In the army, strength is not only about weapons.It is endurance. It is control. It is the ability not to break where others fall.A psychologist in a unit is the one who keeps the rear in the head of every soldier.Who helps to survive after the battle.Who teaches to live with what not everyone can even imagine.There are no “weak” here.There are those who have gone through hell — and continue to move on.Today is the day of those who help to save not only life, but also themselves.Thank you military psychologists for your work, endurance and humanity.Because victory is not only about the front.It is also about what is inside. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
Від ліцеїста до сержанта: як військовий отримав орден Богдана ХмельницькогоБоєць 101-ї бригади Генерального штабу ЗСУ Вячеслав Колісник отримав орден Богдана Хмельницького третього ступеня.З 2013 року Вячеслав навчався в державному ліцеї-інтернаті. Після закінчення «Кадетського корпусу» пішов навчатись у військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.Потім почав служити в 101-й бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ.— Під час боїв у населеному пункті Торецьк, коли командир роти вибув на лікування, я почав виконувати обов’язки командира підрозділу. На той момент я був сержантом з матеріального забезпечення у своєму підрозділі. Почав виконувати обов’язки командира роти безпосередньо. Під час бойових дій мене командування відзначило за мою роботу, — розповів Вячеслав.Він зазначив, що його бригада спеціалізується на охороні об’єктів.— Тобто, коли нас залучали до проведення штурмових дій населених пунктів та безпосередньо оборони населених пунктів, для нас це було трохи нетипово. Але бригада адаптувалась і добре давала відсіч противнику, — запевнив військовий.За його словами, він не планує ставати офіцером.— У мене було доволі багато можливостей стати офіцером, але я звик, що я сержант. Звик, що мої солдати, мої підлеглі, вони знають, хто я такий. Мені краще і легше працювати, будучи сержантом, ніж офіцером. Я не боюсь якоїсь відповідальності, але мені у війську набагато простіше, будучи сержантом, проходити службу, — сказав Вячеслав.rom Lyceum Student to Sergeant: How a Soldier Received the Order of Bohdan KhmelnytskyA soldier of the 101st Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine, Vyacheslav Kolisnyk, received the Order of Bohdan Khmelnytsky, third degree.Since 2013, Vyacheslav has been studying at a state boarding school. After graduating from the Cadet Corps, he went to study at the Military College of the Sergeants' Department of the National Academy of the Land Forces named after Hetman Petro Sahaidachny.Then he began serving in the 101st Guard Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine.— During the fighting in the settlement of Toretsk, when the company commander left for treatment, I began to perform the duties of the unit commander. At that time, I was a sergeant for material support in my unit. I began to perform the duties of the company commander directly. During the fighting, the command awarded me for my work, — said Vyacheslav.He noted that his brigade specializes in protecting facilities.— That is, when we were involved in storming settlements and directly defending settlements, it was a bit atypical for us. But the brigade adapted and fought off the enemy well, — the military man assured.According to him, he does not plan to become an officer.— I had quite a few opportunities to become an officer, but I got used to being a sergeant. I got used to my soldiers, my subordinates, they know who I am. It is better and easier for me to work as a sergeant than as an officer. I am not afraid of any responsibility, but it is much easier for me to serve in the army as a sergeant, — said Vyacheslav. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
Іван родом із Дніпропетровщини. На жаль, сьогодні його містечко активно обстрілюють російські окупанти. Батьки вчасно евакуювалися, а от старенька бабуся категорично відмовилася залишати власний будинок, який тепер періодично залишається без вікон…Хлопцеві 27 років, сім із яких він у строю нашої бригади. Починав традиційно — зі строкової служби, під час якої підписав контракт. Мотивація тоді була простою: до армії, після закінчення технікуму, співрозмовник працював на шахті, і повертатися до важкої та небезпечної праці під землею не дуже хотілося. — Хто ж знав, що то «квіточки» порівняно з моїм майбутнім досвідом на фронті, — жартує «Том» (таке псевдо отримав як скорочення від прізвища - авт.). На початку повномасштабного вторгнення він перебував у Львові, де з побратимами здобував сержантський фах. Але отримати сертифікат не судилося – завадила велика війна. — Ми не сиділи склавши руки, а забрали свої документи й одразу організовано вирушили назад до столиці, - пригадує солдат. - До речі, вже тоді суспільство умовно поділося на два табори: одні всіляко підтримували військових, інші, скориставшись моментом, шукали матеріальну вигоду. Ми їхали двома групами: перший водій не взяв ні копійки – ще й дав безкоштовно води, їжі, цигарок. А другий, навпаки, - ціну загнув у кілька разів вищу за реальну.Оскільки підрозділ Івана на той час уже виконував бойові (спеціальні) завдання на Бахмутському напрямку, приєднатися до них не було змоги. Долучився до оборони Києва. А вже згодом стартували періодичні ротації у складі рідного батальйону на запеклу Донеччину: Майорське, Нью-Йорк, Богданівка, Калинівка. Торецьк, Яблунівка…. Остання триває понад два роки, протягом яких «Том» змінив посаду й зазнав уламкових поранень.Власне поранення «Том» отримав просто біля броньованого транспорту, коли їхав на заміну товаришів. Підступний FPV влучив поруч, і 17 дрібних уламків пронизали його від скроні й шиї — до всього тулуба та нижніх кінцівок. Але тоді Іван не звернув уваги й усе одно пішки подолав ще зо сім кілометрів до зазначеної точки. Уже на позиції, через кілька годин, коли трохи отямився і усвідомив, що німіють пальці та ліва рука, повідомив командира і медиків. До найближчого стабпункту — 12 км. Знову на своїх ногах. На щастя, згодом дорогою трапилося авто, яке зупинилося: суміжники везли полоненого і заодно підібрали нашого «туриста». Потім було кілька хірургічних втручань: один уламок лікарі так і не змогли дістати — тож носить його в собі.«Том» має незвичне хобі — колекціонує шеврони: купує, знаходить, дарують. Раніше чіпляв їх на броню, але місця швидко стало замало, тому тепер колекція красується на великому червоно-чорному прапорі.… Сьогодні — законна реабілітація та невеликий відпочинок. Але подумки воїн на передових рубежах — зі своїми побратимами і тваринами, яких постійно рятують і намагаються прилаштувати. Він вірить у справедливу Перемогу всупереч усім скептикам і часто уявляє, як тоді нарешті зберуться колишнім колективом гранатометників: згадають пережите і тих, чиї місця будуть порожніми за столом, але навіки зайнятими в їхніх серцях…— Тепер я — дронщик. Перед цим був гранатометником, чим неймовірно пишаюся, — наголошує воїн. — Опанував і РПГ, і АГС, але моя особлива симпатія – це, звісно, МК-19. Американська зброя приємно здивувала своєю точністю й потужністю. Завжди «бальзамом на душу» було слухати ворожі перехоплення, як продірявлені під*ари верещать від страху. Орки постійно намагалися вирахувати й знищити наші позиції, але маскувалися ми віртуозно: іноді просто під носом у свинорилих влаштовували «бавовну», а ті не могли втямити, звідки.Пережити хлопцю довелося чимало: від постійних інтенсивних мінометних і артилерійських обстрілів, прильотів «Градів», танкових залпів — до перестрілок і закидання гранатами диверсантів, які перебували зовсім поруч — у сусідній кімнаті тієї ж квартири. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
Сьогодні у Героя нашої публікації день народження. Хлопцю виповнюється 31 рік, з яких чотири він - у строю бригади.Валентин перебуває на Донеччині, на запеклих напрямках Яблунівки та Степанівки. Від початку повномасштабного вторгнення це його другий саме бойовий виїзд. Першим були Майорське, Торецьк, Нью-Йорк, Богданівка. Крайня ротація триває понад два роки…Родом із Київщини, але змалечку переїхав до столиці. І хоча рідний населений пункт з часом став зоною відчуження, за нагоди «Тесла» все одно мріє там побувати. До речі, про позивний:- Не пам'ятаю хто дав таке псевдо, але здогадуюся чому, - посміхається співрозмовник. – Напряму пов'язано з моїм цивільним життям: працював електриком- монтажником. Давно захоплююся і досліджую тему енергонезалежності. Переконаний, що у майбутньому людство буде змушене перейти на акумуляторні батареї та сонячні панелі. До того ж займався системами безпеки – от і отримав прізвисько на честь відомого американського фізика- винахідника.Воїн сумлінно і добросовісно пройшов непростий шлях від добровільної мобілізації у перший день великої війни та виконання солдатських і сержантських обов’язків - до нещодавнього підписання контракту з присвоєнням первинного офіцерського звання «молодший лейтенант». Що символічно, кар’єрне зростання відбувалося незмінно у взводі кулеметників одного з батальйонів 101 ОБрО. Починав з номера обслуги. Під час служби проявив лідерські та професійні якості, здобув авторитет і довіру серед побратимів та командирів, тож зрештою заслужено очолив цей підрозділ.- Колись, в період «строчки» в одній із радіотехнічних бригад повітряного командування, зародилися мої перші думки пов’язати долю з військом. Тоді обрав піврічний контракт, - пригадує «Тесла». – Потім звернув на іншу стежку. Але, як бачите, далеко від берців і форми не втік. Хоча мушу зізнатися: виконувати накази все ж дещо легше, ніж зараз їх віддавати. Мій особовий склад - не просто підлеглі, а сім’я. І за них я хвилююся найбільше.Today is the birthday of the Hero of our publication. The guy turns 31, four of which he has been in the brigade.Valentin is in the Donetsk region, in the fierce directions of Yablunivka and Stepanivka. This is his second combat deployment since the beginning of the full-scale invasion. The first were Mayorske, Toretsk, New York, Bogdanivka. The extreme rotation lasts for more than two years…He is originally from the Kyiv region, but moved to the capital when he was a child. And although his native settlement eventually became an exclusion zone, on the occasion of "Tesla" he still dreams of visiting there. By the way, about the call sign:- I don't remember who gave him such a pseudonym, but I can guess why, - the interlocutor smiles. - It is directly related to my civilian life: I worked as an electrician-installer. I have long been fascinated by and researching the topic of energy independence. I am convinced that in the future humanity will be forced to switch to batteries and solar panels. In addition, I was engaged in security systems - that is why I received the nickname in honor of the famous American physicist-inventor.The soldier conscientiously and conscientiously went through a difficult path from voluntary mobilization on the first day of the great war and the performance of soldier and sergeant duties - to the recent signing of a contract with the assignment of the primary officer rank of "junior lieutenant". Symbolically, career growth invariably took place in the machine gunner platoon of one of the battalions of the 101st OBR. He started with the service number. During his service, he showed leadership and professional qualities, gained authority and trust among his comrades and commanders, so in the end he deservedly headed this unit.- Once, during the "line" period in one of the radio engineering brigades of the air command, my first thoughts arose to link my fate with the army. Then I chose a six-month contract, - recalls "Tesla". - Then I turned to another path. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
10 березня 2026 року ми відзначаємо 34-ту річницю з дня створення 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.За роки свого існування бригада стала міцним і професійним військовим колективом. Її шлях — це служба Україні, відповідальні завдання та участь у захисті держави в найскладніші для країни часи.Сьогодні військовослужбовці 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ продовжують гідно виконувати покладені на них завдання, демонструючи професіоналізм, витримку та відданість українському народові.Щиро вітаємо особовий склад і ветеранів бригади з річницею!Бажаємо міцного здоров’я, незламної сили духу, надійного побратимства та нових здобутків у службі на благо України.З річницею, 101 ОБрО ГШ ЗСУ!On March 10, 2026, we celebrate the 34th anniversary of the creation of the 101st Separate Guard Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine named after Colonel General Gennady Vorobyov.Over the years of its existence, the brigade has become a strong and professional military team. Its path is service to Ukraine, responsible tasks and participation in the defense of the state in the most difficult times for the country.Today, the servicemen of the 101st Separate Guard Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine continue to adequately fulfill the tasks assigned to them, demonstrating professionalism, endurance and devotion to the Ukrainian people.We sincerely congratulate the personnel and veterans of the brigade on their anniversary!We wish you good health, indomitable spirit, reliable brotherhood and new achievements in the service for the benefit of Ukraine.Happy anniversary, 101st Separate Guard Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine! 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
26 лютого — День кримського спротиву російській окупації.Це день, коли у 2014 році тисячі кримчан вийшли на мирний мітинг, щоб сказати чітке й однозначне: Крим — це Україна.Це був прояв гідності, сміливості та незламної волі народу, який не прийняв окупацію.Кримський спротив триває й сьогодні — у серцях, у діях, у боротьбі.Ми пам’ятаємо кожного, хто чинив і чинить опір.Ми знаємо: правда за нами.Крим буде вільним.Крим повернеться додому.February 26 is the Day of Crimean Resistance to Russian Occupation.This is the day when in 2014 thousands of Crimeans took to a peaceful rally to say clearly and unequivocally: Crimea is Ukraine.It was a manifestation of dignity, courage and indomitable will of the people who did not accept the occupation.The Crimean resistance continues today - in hearts, in actions, in struggle.We remember everyone who resisted and is resisting.We know: the truth is ours.Crimea will be free.Crimea will return home. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
У найскладніших умовах, під обстрілами й на передовій інформаційного фронту, військові журналісти виконують свою місію — говорять правду.Вони фіксують історію війни такою, якою вона є насправді: без прикрас, але з глибокою повагою до воїнів і пам’яті полеглих.Слово, кадр, репортаж — це теж зброя. Зброя проти брехні, страху й байдужості.Саме завдяки вам світ бачить мужність українських захисників і розуміє ціну нашої свободи.Дякуємо військовим журналістам за відвагу, професіоналізм і вірність правді.Пам’ятаємо. Цінуємо. Пишаємось.In the most difficult conditions, under fire and on the front lines of the information front, military journalists fulfill their mission - they tell the truth.They record the history of the war as it really is: without embellishment, but with deep respect for the soldiers and the memory of the fallen.A word, a frame, a report are also weapons. Weapons against lies, fear and indifference.It is thanks to you that the world sees the courage of Ukrainian defenders and understands the price of our freedom.We thank military journalists for their courage, professionalism and loyalty to the truth.We remember. We appreciate. We are proud. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe 😀
Генерал-полковник Геннадій Воробйов — офіцер, чий життєвий шлях став мірилом честі, відповідальності та вірності присязі. Його ім’я з гордістю носить 101 окрема бригада охорони Генерального штабу ЗСУ.У річницю з дня його смерті представляємо документальний фільм про командира, чиї рішення, вимогливість і ставлення до людей сформували справжній офіцерський стандарт.Це розповідь про офіцера, для якого служіння Україні було безумовною цінністю, а честь, дисципліна й відповідальність — основою командирського авторитету. Його спадщина залишається орієнтиром для сучасного українського війська.Повну версію фільму дивіться на YouTube-каналі 101 ОБрО ГШ ЗСУ ім. генерал-полковника Геннадія Воробйова (https://youtu.be/hJhMujfW-7Y?si=xRt9wk1G4KvIO5av)Colonel General Gennady Vorobyov is an officer whose life path has become a benchmark of honor, responsibility and loyalty to the oath. His name is proudly borne by the 101st Separate Guard Brigade of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine.On the anniversary of his death, we present a documentary about a commander whose decisions, demands and attitude towards people formed a true officer standard.This is a story about an officer for whom serving Ukraine was an unconditional value, and honor, discipline and responsibility were the basis of commander's authority. His legacy remains a reference point for the modern Ukrainian army. 📱Instagram 📱X.com 📱Telegram 😀 Підписатись l Subscribe