Yoh Kamiyama - YELLOW (ЖОВТЕНЬ)

Хобі затягло мене у несподівану пастку
І забрало в мене всяку вашу ласку
У темряві лишивши іменинний тортик
З ляльками-вами танцювали до світанку

Сьогодні я знову в шафі
Тулюся і чекаю разом із речами
Тут спати можна, вдягатись можна
Примарний безпечний дім

«Дурне дитя, не йди туди», – я кожен день знов кажу собі це
Бо прагну здолати поганий вплив своїх очей
Всіх ляльок вночі прибрали, сплинув їхній час
Досі хочу, знов безтурботних, побачить вас

Про любов пам’ятаю всього-на-всього одне
Що почуття вона приносить лиш приємні
Та, на жаль, життя моє таке сумне
Я літу лиш зрадію, ну а зараз йде

ЖОВТИЙ ЖОВТЕНЬ

Схоже, що його «прибила» особлива цікавість
В підлому підході проявив він жвавість
Учинки недолугі не давали користь –
Він посміхався, ніби втратив совість

Сьогодні я знову в шафі
Самотньо, але втім, більше сліз немає
Перевдягнуся, назад вернуся і все

Продовжую шукати цінні-цінні ці ніжні силуети –
Стрілка далі йде, щомиті ближче
Там небо і земля міняються місцями
Нащо? Чом же? Ну а відповідь тоне
«В пам’яті спливає досі краєвид, що ряснів у вікні»
Коли зникає усе і наступає жовтень

ЖОВТИЙ ЖОВТЕНЬ

Навмисне помилилась, лише, щоб день цей не настав
Зламала все, аби від нього відділитись
Натомість гірше стало, а поки час все далі йде
Думки поглинуть мене

Про любов пам’ятаю всього-на-всього одне
Що почуття вона приносить лиш приємні
Та, на жаль, життя моє таке сумне
Я літу лиш зрадію, ну а зараз йде

ЖОВТИЙ ЖОВТЕНЬ