Поліція та ТЦК зрівнялися у правах та відповідальностіСилова мобілізація в Україні вже давно перейшла всі межі дозволеного, і в цьому ніхто не сумнівається. Але крім беззаконня, яке постійно набирає обертів і стає дедалі більш безпринципним, спостерігаються й інші небезпечні для країни процеси.На опублікованому відео показано процес приниження українця-інваліда з імплантом у серці, якого спочатку незаконно витягли з автомобіля, а потім змусили проходити через рамку детектора в поліцейському відділку. І займалися цим не класичні поліцейські з ТЦК, а цілком легітимні правоохоронці - захисники права та громадського порядку.Ми бачимо, що останнім часом між ТЦК і поліцією поступово зникла межа: раніше силовики просто не заважали злочинним затриманням і займали нейтральну позицію, а тепер вони самі стали ловцями людей.Проявилася чітка тенденція - суспільство розколюється на тих, хто мобілізує і б’є, і на тих, хто від мобілізації намагається сховатися всіма можливими способами.Армія Вільної України
Стрілянина в поліцейських - наслідок того, що правоохоронці побраталися з людоловамиВ Одесі під час перевірки документів водій, який перебував у розшуку, відкрив вогонь по патрульних. Двоє поліцейських поранені. Для затримання введено спецоперацію.Що передувало цьому пострілу? Офіційна версія, звісно, опише "раптову агресію". Але контекст важливіший за емоції. Поліція давно перестала бути тим органом, який захищає громадян. Сьогодні вона - постійний супутник ТЦКшників у їхніх рейдах. Спільні патрулі, спільні "заходи оповіщення", спільні спроби затримати чергового "ухилянта".І що ми маємо в підсумку? Люди бояться не злочинців - вони бояться поліції. Бо поліцейська машина поруч із "бусиком" означає лише одне: зараз когось хапатимуть, саджатимуть силоміць, можуть побити чи застосувати газ. І ніхто не захистить.Цей інцидент - не виправдання стрілянини, але пояснення. Коли людина, яка перебуває в розшуку (а в розшук ТЦК кидає автоматично за неоновлені дані, прострочену відстрочку чи просто "для плану"), бачить перед собою представників системи, вона здатна на відчайдушні дії. Бо знає: зупинка означає "бусик", "бусик" - фронт.Поліція мала б створювати відчуття захищеності. Але сьогодні вона вселяє тільки жах. І коли цей жах досягає критичної межі, лунає постріл. Замість того щоб бути гарантом прав, поліція стала інструментом їх порушення. І отримує відповідну реакцію.Армія Вільної України
Чоловік застосував ніж після того, як його силою посадили в автівку в Миколаєві33-річного місцевого мешканця звинувачують у нападі на поліцейського та ТЦКшника. Згідно з матеріалами справи, під час перевірки документів його спочатку зупинили, а потім "помістили до салону службового автомобіля". У машині він дістав ножа, вдарив поліцейського в живіт, а потім завдав ударів ТЦКшнику в ногу та руку.Тут є деталь, яка чомусь не викликала питання у слідчих: чоловіка "помістили" до салону службового автомобіля. Тобто застосували силу, щоб заштовхати в авто. І тільки після цього, в замкнутому просторі, в оточенні кількох представників влади, він дістав ножа.Чи можна назвати це "нападом"? Чи не є це спробою захиститися в ситуації, коли людина опинилася в глухому куті? Закон дозволяє ТЦКшникам перевіряти документи, але не дає їм права затримувати, саджати в авто чи застосовувати силу. Ці функції належать виключно поліції, та й то - у чітко визначених межах.В такій ситуації, коли тебе заштовхують у машину кілька людей у формі, будь-яка нормальна людина може подумати, що її життю загрожує небезпека.Показово, що навіть у суді підозрюваний не заперечує факту поранень. Він просто пояснює мотиви: він захищався. І його слова про те, що він не розумів, хто саме його затримує, і думав, що його хочуть убити, - це не виправдання, це діагноз. Діагноз системи, яка змушує громадян сприймати представників влади як загрозу життю.Наступного разу, коли ТЦК черговий раз звітуватиме про "напад на військовослужбовців", варто придивитися до контексту. Чи не опинилася людина в ситуації, коли ніж став єдиним способом сказати "ні"?Армія Вільної України
Справа за "прайс": чим скінчився конфлікт між військовим і главою ТЦКГерой України Влад Стоцький, який 67 діб провів в оточенні під Сіверськом і отримав "Золоту Зірку", опинився під кримінальним переслідуванням. Причина? Він публічно озвучив інформацію про "розцінки" у Закарпатському обласному ТЦК.Тодішній керівник структури Андрій Савчук спочатку вимагав від ветерана публічних вибачень. Не дочекавшись, подав заяву в поліцію - і справу відкрили . За що саме? Формально - за "поширення недостовірної інформації". По суті - за те, що військовий наважився розповісти правду про те, як працює система.А далі почалося цікаве. За кілька тижнів СБУ прийшла з обшуками до Савчука. І знайшла вдома у нього близько 100 тисяч доларів готівкою, які, за попередніми даними, не були задекларовані. Після цього керівника ТЦК звільнили й перевели в резерв до Рівного.І що ж ми маємо?По-перше, сам Стоцький повідомив, що кримінальну справу проти нього вже закрили. Очевидно, після того, як у його кривдника знайшли незадекларований кеш, звинувачувати Героя в "наклепі" стало якось незручно.По-друге, коли людина, в якої знаходять 100 тисяч доларів незрозумілого походження, звинувачує когось у наклепі, це викликає лише одне запитання: звідки гроші?По-третє, підозру Савчуку досі не оголосили, хоча минуло понад два місяці після обшуків . Матеріали справи передали до поліції та прокуратури Закарпаття, і там вони, схоже, успішно "лежать".Отже, маємо типовий портрет ТЦКшника: в кишенях - брудні гроші, на язиці - погрози судами, а на совісті - спроби посадити Героя за правду.Армія Вільної України
На Івано-Франківщині чоловік оборонявся від людоловів у підваліНовина минулого тижня з Прикарпаття вкотре підтверджує: система "оповіщення" продовжує штовхати людей до крайнощів. 9 березня близько шостої ранку на території Брошнів-Осадської громади Калуського району місцевий мешканець під час зустрічі з групою ТЦК застосував ножа, поранивши двох військовослужбовців: одного в шию, іншого - у руку та плече.Офіційна версія звучить стандартно: група оповіщення намагалася "уточнити військово-облікові документи", чоловік кинувся тікати, а коли його наздогнали - дістав ножа. Але звернімо увагу на деталі, які спливають із різних джерел. По-перше, чоловік не просто "йшов вулицею" - побачивши ТЦК, він пришвидшив ходу й зайшов до підвального приміщення житлового будинку. За ним попрямували військовослужбовці. Тобто замість того, щоб виконувати функції "оповіщення", вони фактично переслідували людину, яка намагалася уникнути контакту. По-друге, сам чоловік уже звернувся до поліції із заявою, що двоє невідомих осіб наздогнали його та завдали тілесних ушкоджень. І це не просто так: медики попередньо діагностували в нього легкі тілесні ушкодження.І найголовніше. У ТЦК цю подію називають "різаниною". Але чи не завелике слово для ситуації, коли людина, загнана в підвал переслідувачами, намагається захиститися тим, що в неї під рукою? Показово, що один із поранених - ветеран із трирічним фронтовим досвідом. І це, звісно, має викликати співчуття. Але чи змінює це той факт, що сама система щодня створює умови для таких сутичок?Армія Вільної України
Початок тутГолова ЛКК КНП «Чортківська міська лікарня» Старовайт Людмила Русланівна 01.07.1977 р.н., за грошову винагороду здійснювала видачу неправдивих медичних висновків або підписувала завідомо недостовірні документи.Підприємець Мальована Надія Іванівна 12.03.1965 р.н., за грошову винагороду використовуючи особисті зв’язки займалася пошуком військовозобов’язаних осіб.Члени ЛКК КНП «Чортківська міська лікарня», завідувач травматологічного відділення Нагірний Андрій Ярославович 20.12.1983 р.н., лікар-ендокринолог Мальонка Роман Євгенійович 14.08.1974 р.н., лікар-невропатолог Буденькевич Сергій Миколайович 07.08.1979 р.н., лікар-невропатолог Стефанчук Степан Стефанович 10.08.1974 р.н. та ще двоє працівників - Сивак Тарас Володимирович 14.12.1989 р.н., Маковський Володимир Богданович 14.06.1988 р.н., - виконували вказівки голови ЛКК, сприяючи у підготовці фіктивних заключень.За попередньою інформацією, мова може йти про десятки випадків незаконного перетину кордону. Армія Вільної України
В інформаційному просторі з'явилися суперечливі повідомлення про інцидент у Дніпрі, де ТЦКшники стріляли в чоловіка. Версія про загибель не підтвердилася: Сергій Локтіонов живий, його затримали, обробили газом у мікроавтобусі, й тепер він у СІЗО. Йому інкримінують напад із ножем на військовослужбовця.І тут постає ключове питання, яке чомусь залишається за дужками офіційних звітів: що змусило Сергія взятися за ніж? Якщо для ТЦКшників системне насильство, здається, стало нормою (корупція, безкарність і повний моральний розпад зробили свою справу), то для звичайних громадян це завжди крайній захід. Майже всі випадки нападів на ТЦК, які стають публічними, мають передісторію: або попереднє побиття, або безпосередня агресія під час "заходів оповіщення".У цьому випадку ми маємо як мінімум два факти: Сергій застосував ніж, але й ТЦКшники застосували вогнепальну зброю. І якщо ніж став приводом для кримінального переслідування, то постріли, схоже, будуть списані на "перевищення необхідної оборони" або взагалі залишаться без оцінки.Але логіка підказує: якби не було стрілянини, можливо, не було б і ножа. Можливо, Сергій захищався від реальної загрози життю. Тим паче що в історії взаємодії ТЦК з громадянами вже зафіксовані випадки застосування зброї - від пострілів у повітря до справжніх розстрілів (навіть якщо це поодинокі епізоди, ігнорувати їх неможливо).У підсумку маємо тривожну тенденцію: громадяни дедалі частіше чинять опір свавіллю, а ТЦКшники, своєю чергою, активніше застосовують зброю під різними надуманими приводами. І в цьому протистоянні правосуддя чомусь завжди дивиться лише в один бік - на цивільного з ножем, забуваючи про людину з пістолетом, яка цілком могла першою створити смертельну загрозу.Армія Вільної України
Початок тут07.10.2025, близько 09:00. Десятеро військових тієї ж бригади на автомобілі «Volkswagen T4» з військовими номерами 1601 Н5 приїхали в село Верхній Вербіж Коломийського району до кафе «Генделик». Там зустріли Терпана Т.М., після чого із застосуванням фізичної сили заштовхали його в мікроавтобус і незаконно утримували проти його волі. Зупинили їх лише працівники поліції в місті Городенка. Під час цього «затримання» троє військових додатково незаконно заволоділи транспортним засобом потерпілого, заявивши, що машина «йде на військові цілі».10.10.2025, о 22:00 на залізничному вокзалі Тернополя. Четверо військових 3 ОШБ скоїли справжнє середньовічне катування. Вони застосували перцевий балон, скрутили руки та позбавили волі громадянина Лопушинського М.М. - свого ж побратима, військовослужбовця в/ч А 4638 (тієї ж 3 ОШБ). Його заштовхали в той самий «Volkswagen T4" та повезли до навчального центру «Червона калина» в смт Дружба.По дорозі потерпілому систематично наносили тілесні ушкодження, викрали телефон, гроші - 50 євро та 2000 гривень. Не доїжджаючи до центру, йому знову нанесли побої, після чого здійснили постріли з вогнепальної зброї. Далі - повністю роздягнули, облили бензином і змусили бігти перед машиною близько 1-2 кілометрів.Після цього завезли на територію комплексу та закрили в підвальному приміщенні на навісний замок. Відвідували катівню 1-2 рази на добу групами до 8 осіб. Знущання тривали близько трьох діб: залякування, побої, тортури та вимагання грошей за можливість зв'язатися з рідними.13.10.2025 група військових у наказовому порядку змусила Лопушинського випити 0,7 літра горілки, після чого одягнули та доставили в зональний відділ Військової служби правопорядку в Тернополі (вул. Максима Кривоноса, 2б). На потерпілому були видимі тілесні ушкодження, характерні для систематичних побоїв, а також перелом лицьової кістки з правого боку.Продовження тут
Коломия: українці нагадали ТЦК, що безкарність має межі18 лютого у Коломиї пролунав вибух, який мав би пролунати набагато раніше. Об'єктом став районний ТЦК - та сама установа, звідки щодня виїжджають «бусики» для полювання на людей. І, як це не дивно, - жоден людолов не постраждав. Мабуть, доля береже покидьків для інших цілей. Або ж ті, хто це зробив, були напрочуд гуманними й хотіли лише нагадати: «Ми поруч. Ми бачимо. Ми не пробачили».СБУ вже класифікувала подію як теракт. Звісно, для влади будь-який акт народного гніву - це «теракт». Вони не називають терактом щоденне викрадення людей, побиття ногами по головах чи вимагання хабарів у матерів загиблих.Івано-Франківщина додає свій голос до хору народного спротиву. Слідом за Одещиною, Львівщиною, Дніпропетровщиною - тепер Коломия. Географія розширюється. І це тільки початок.Людолови можуть втішати себе версіями про «російський слід» і «терористичні групи». Але глибоко в душі вони знають правду: це - голос народу.Армія Вільної України
Перцевий газ проти людоловів в ОдесіОфіційна версія Одеського ТЦК звучить як класичний зразок цинізму: 15 лютого «група оповіщення» мирно перевіряла документи, а на них раптово напали дикуни з газовими балончиками. Підсумок - кілька ТЦКшників у лікарні з хімічними опіками очей, пошкоджений автомобіль та розбита відеотехнік.Але давайте розберемося, що насправді сталося в Київському районі Одеси. Людолови, за їхніми ж словами, «супроводжували порушника військового обліку». Тобто тягнули чергову жертву в «бусик». І тут вони натрапили на перешкоду, якої не очікували: на звичайних людей, які відмовилися дивитися на це мовчки. Це був не «натовп», як йдеться у звіті. Це були українців, які заступилися за людину, таку ж, як вони.І замість того, щоб смиренно спостерігати, як чоловіка заштовхують у транспортний засіб, вони зробили єдине, що залишається, коли закон мовчить - відбили його самотужки.І що тепер? ТЦК обіцяє знайти всіх учасників і притягнути до «найсуворішої відповідальності». Вони вже ідентифікують людей. Але чи ідентифікують вони тих, хто віддав наказ хапати людей на вулицях? Навряд чи.Армія Вільної України
TGLIST.COM.UA
