У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 8 березня 2025 року загинув стрілець 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади солдат Антон Скрипниченко.Антон народився 17 жовтня 1985 року в місті Авдіївка Донецької області. Саме тут минули його дитинство та юність, тут формувався його характер - відкритий, щирий і сильний.Навчався Антон в Авдіївській загальноосвітній школі №2, після чого продовжив освіту в Донецькому політехнічному технікумі. Ще з юних років він вирізнявся відповідальністю та прагненням до стабільності, що згодом визначило і його професійний шлях.У 2004 році Антон розпочав роботу на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», де пропрацював багато років. Колеги згадують його як надійного, працьовитого і доброзичливого чоловіка, який завжди був готовий підставити плече.Особливе місце в житті Антона займала родина. Зі своєю майбутньою дружиною він познайомився у 2016 році, а вже у 2018-му вони створили сім’ю. За рік в подружжя народився син, який став для них справжнім сенсом життя.З початком повномасштабного вторгнення росії родина змушена була покинути рідне місто. Дружина з сином переїхали до Вінниці, а чоловік - до Кам’янського, де Антон продовжив працювати за фахом на ПрАТ «Южкокс», намагаючись забезпечити стабільність і безпеку для своїх близьких.У вересні 2024 року чоловік був мобілізований до лав Збройних сил України. Він проходив службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Побратими згадують його як людину з внутрішнім стрижнем, спокійного і рішучого, того, хто не втрачав людяності навіть у найскладніших умовах. Уже під час свого першого бойового виходу Антон виніс з поля бою загиблого побратима - вчинок, який говорить сам за себе.8 березня 2025 року поблизу села Лебедівка Курської області життя воїна обірвав удар ворожого дрона.Дружина згадує Антона як людину світла і тепла: «Він умів зробити дім справжнім місцем сили - там, де завжди було спокійно, надійно і по-справжньому щасливо. Для нашого сина він назавжди залишиться прикладом любові, турботи і гідності».Антону Скрипниченку назавжди - 39 років…У нього залишилися дружина, син та мати.Поховали захисника у місті Вінниця на Сабарівському кладовищі, на Алеї Слави - з усіма військовими почестями.Світла пам’ять про Антона назавжди житиме в серцях рідних, близьких і побратимів - як про людину щиру, мужню і віддану.Вічна пам’ять Герою.
Наркоторгівля, насильницькі злочини та шахрайські call-центри: Нацполіція викрила учасників злочинної спільноти «Хімпром»У рамках десятків кримінальних проваджень поліцейські провели тисячі оперативних заходів та задокументували механізм функціонування злочинної інфраструктури. Днями правоохоронці провели дві масштабні спецоперації на території держави. Наразі вже оголошено підозри учасникам злочинної спільноти, включно з лідером.«Хімпром» – це система кримінального впливу на Україну, вибудувана 36-річним громадянином рф на псевдо Мексиканець. З 2019 року лідер організації перебуває у міжнародному розшуку та, переховуючись за кордоном, продовжував дистанційно координувати діяльність членів злочинної мережі та розподіл фінансових потоків.Угруповання мало масштабну розгалужену структуру, чітку ієрархію та здійснювало вплив на різні сфери діяльності держави. Всередині спільноти діяв налагоджений розподіл ролей: одні учасники відповідали за виготовлення наркотиків, інші – за інформаційний супровід, дискредитацію та тиск через медіа на тих, хто перешкоджав їхній протиправній діяльності. Поліцейських, які викривали спільноту, переслідували. Опоненти ставали мішенню. Правоохоронці задокументували понад 30 фактів насильницьких злочинів, учинених учасниками «Хімпрому» або на їхнє замовлення. Паралельно «Хімпром» ошукував Європу. Нагадаємо, в грудні минулого року поліцейські ліквідували мережу call-центрів, організованих фігурантами у кількох регіонах держави. У межах цієї схеми зловмисники ошукали громадян країн Європейського Союзу на майже 50 мільйонів гривень.👮 Facebook | X | Instagram | TikTok
В Авдіївській міській військовій адміністрації визначили пріоритети роботи на тиждень20 квітня 2026 року на базі гуманітарного хабу «Авдіївка. ВПОраємось. Кам’янське» відбулася виробнича нарада під головуванням в.о. начальника Авдіївської міської військової адміністрації Євгена УДОВЕНКА.У заході взяли участь заступник начальника МВА Юлія КОТОВА, а також керівники профільних відділів та управлінь адміністрації.Ключовою метою зустрічі стала координація діяльності структурних підрозділів та обговорення стратегічних напрямів роботи. Особливу увагу учасники приділили наступним питанням:• ефективне функціонування мережі гуманітарних хабів;• соціальна підтримка ветеранів та членів їхніх родин;• оптимізація процесів надання гуманітарної допомоги мешканцям громади.Під час наради відбувся конструктивний обмін думками, за результатами якого було окреслено план дій на поточний робочий тиждень. За підсумками обговорення надано відповідні доручення та визначено подальші кроки для реалізації поставлених завдань.
На покровському напрямку зберігається важка ситуація.Ворог найбільше сконцентрований на остаточному захопленні Гришиного.Також окупант намагається зробити маневр в обхід Новоолександрівки, використовуючи особливості рельєфу місцевості.Тут мета очевидна - просування до села Добропілля (в 2,5 км від однойменного міста).Також тривають шалені атаки в Родинському. Контролю там мало, можна сказати, що фактично не має. Але і у ворога та сама історія. Там велика кілл-зона, через яку постійно сунуть окупанти.Атаки в напрямку Білицького не припиняються також.Коли ворог дотисне Гришине - наступна його мета - Родинське та Добропілля.Окупант також накопичується в районі Софіївки-Шахового, щоб атакувати Добропілля відразу з двох боків.З того району ворог ще у напрямку Дружківки спробує просуватися.Як бачите, загальна картина є складною. Очевидно, що після завершення підготовки, ворог суне в атаку широким фронтом.І напрямки Добропілля, Дружківки, Констахи та Лимана стануть ключовими у весняно-літній кампінії ворога.🇺🇦Підписатися на канал🇺🇦
🌿 Свій «ключ» до мистецтва: як ми побували в Саду присутності 🎨🤝 Дружня спільнота активних і небайдужих, об’єднана у клубі «СуперВІК» гуманітарного хабу «Авдіївка. ВПОраємось! Бровари», разом відвідала Броварський краєзнавчий музей та виставку олійного живопису Ахметової Літи Олегівни «Сад присутності». Це була тепла і дуже жива зустріч із мистецтвом.📅 Подію приурочили до Дня пам’яток історії та культури України. І хоча цього разу ми знайомились не з пам’ятками у звичному розумінні, ми доторкнулися до сучасності — до бачення художниці, яка творить тут і зараз.🖼 У «Саді присутності» кожен ніби знаходить свій ключ — до емоцій, спогадів або внутрішнього спокою. Картини говорять по-різному, але точно не залишають байдужими.💃 Особливо зачепила робота «Коханці в танці» — і назва, і сам образ дуже влучні, емоційні, з настроєм руху й життя.🍂 А картина «Повернення додому в жовтні» взагалі не відпускала — у ній щось дуже близьке, тихе і водночас глибоке, що хочеться ще довго відчувати.💙 Такі зустрічі — це про паузу, про відчуття поручності і про те, що навіть у непрості часи є місце для краси, думок і натхнення. Разом — завжди тепліше.
🟡Ситуація в районі Мирнограду та Покровська 🇷🇺 Противник має можливість накопичувати піхоту та техніку на півдні Мирнограду, зокрема, за рахунок того, що українські пілоти не мають змогу туди діставати дронами. Раніше ми згадували, що кацапи почали стягувати до південних околиць створльну арту. Наразі накопичені ресурси противник використовує для тиску на північні околиці міста, щоб дотиснути місто та його агломерацію. Одночасно з цим є просування та закріплення ворога по посадці на північ від Рівного, що ставить під загрозу тих, хто утримує цей мішок в районі Світлого. ✈️ Також противник контролює дронами kill-zone в радіусі 20-ти км від центру Мирнограду та здійснює ураження по всьому, що рухається, що ускладнює будь-який рух та дії в даному районі.🏹 Продовжується тиск та просування в напрямку Гришиного з Покровська. Ворог поступово затягується в село та майже повністю окупував село. Все частіше фікуються інфільтрації в районі Новоолександрівки та Васильвки. Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 2 березня 2022 року загинула старший солдат Наталія Канцурова.Наталія (уроджена Кеосякочан) народилася 1 жовтня 1973 року в місті Ясинувата Донецької області, однак усе її життя було тісно пов’язане з Авдіївкою - саме тут вона виросла, навчалася і сформувалася як особистість.Навчалася Наталія в Авдіївській загальноосвітній школі №1, яку закінчила на відмінно. За словами матері, Раїси, вона з дитинства була «золотою дитиною» - доброю, відповідальною, щирою та наполегливою.Після школи Наталія обрала шлях допомоги людям і вступила до медичного училища в Донецьку. Успішно завершивши навчання, вона здобула фах медичної сестри - професію, якій залишалася вірною протягом багатьох років.У 22 роки Наталія вийшла заміж, а згодом, у 24 роки, народила сина Костянтина. Її батьки все життя проживали в Авдіївці: мати працювала на фабриці «Агат», а батько - на залізниці.Професійний шлях Наталії був пов’язаний із медициною. В Авдіївці вона працювала медсестрою, зокрема у стоматологічному кабінеті Авдіївської центральної міської лікарні. Її цінували за уважність, людяність і відданість справі.У 2014 році, з початком війни на сході України, життя Наталії кардинально змінилося. Через відсутність стабільної роботи та необхідність забезпечити навчання сина вона переїхала до Костянтинівки. Саме там вона почала новий етап свого життя, самостійно виховуючи дитину після розлучення.У 2015 році Наталії запропонували роботу в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вона працювала оператором відділення третього відділу, сумлінно виконуючи свої обов’язки. За час служби отримала звання солдата, а згодом - старшого солдата.З початком повномасштабного вторгнення росії Наталія залишалася на своєму робочому місці. 1 березня 2022 року вона спілкувалася з батьками телефоном - розповідала, що вона п’є чай із солодощами. У її голосі звучала радість, вона була усміхненою і, попри все, здавалася спокійною та задоволеною.Того ж вечора в будівлю ТЦК, де жінка перебувала разом із колегами, влучив ворожий снаряд. У момент обстрілу вони намагалися дістатися укриття.Наталія отримала численні осколкові поранення, майже несумісні з життям. Її терміново госпіталізували та прооперували, однак врятувати Наталію не вдалося. Вночі, 2 березня, під час операції її серце зупинилося через значну втрату крові.Наталії Канцуровій назавжди залишилося 48 років…У неї залишилися син та мати. Батько не пережив втрати доньки - після її загибелі він захворів на онкологічне захворювання і пішов із життя у вересні 2023 року.Наталію поховали в Авдіївці - місті, яке було для неї справжнім домом. Це було свідоме рішення її батьків, адже саме там знаходяться могили рідних - бабусь і дідуся. На той момент (у березні 2022 року) місто ще не було окуповане, і родина змогла провести доньку в останню путь на рідній землі.Сьогодні її мати проживає в місті Чорноморськ Одеської області, зберігаючи пам’ять про доньку - сильну, добру і світлу людину, яка до останнього виконувала свій обов’язок.Вічна пам’ять Героїні.
Великдень - це не просто свято. Це тепло рідного дому, запах паски, тихі родинні розмови й світло, яке живе в кожному серці!Для учнів та учениць Авдіївської територіальної громади Великодній тиждень став особливим - щирим, глибоким і по-справжньому родинним, навіть на відстані. Ми говорили про традиції, які бережемо змалку, ділилися спогадами про те, як святкують у наших сім’ях, згадували найдорожчі миті поруч із близькими.Це була тепла подорож крізь час і простір - від українських звичаїв до традицій різних країн світу. У кожній історії звучала любов до свого коріння, до дому, до тих, хто поруч у серці, навіть якщо далеко.З особливим трепетом наші діти долучилися до обласного конкурсу великодніх композицій «Мій край святкує Великдень». У кожній роботі- душа, надія і віра. Віра в добро, у мир, у світло.І хоча сьогодні ми навчаємося дистанційно, ми відчуваємо: ми разом. Ми - одна велика родина. І де б не були наші учні та вчителі, нас єднає щось більше - любов до рідної землі, підтримка одне одного і незламна віра в майбутнє.Нехай це світле свято принесе у кожен дім спокій, надію і тепло. Відділ освіти
У групі раннього розвитку «Дивосвіт» при Авдіївському хабі у місті Кам’янське відбулося тепле та цікаве заняття на великодню тему- «Великодня писанка»Малюки переглянули пізнавальне відео «Дітям про Великдень» та поговорили про одне з найулюбленіших українських свят. Діти дізналися, чому писанка є символом Великодня, пригадали великодні традиції та поділилися, як святкують це свято у своїх родинах.На занятті було багато ігор. Під час мовної гри «Яка пасочка?» діти підбирали слова-ознаки до паски. Також малюки грали у великодні ігри з писанками: «Склади писанку», «Склади по-порядку», «У котка» та «Писанка».Щоб трохи порухатися, діти виконали веселу руханку «Намалюю писанку», а наприкінці переглянули мультфільм «Великодня крашанка».Завершила зустріч творча робота «Великодня писанка». Малюки із задоволенням прикрашали свої писанки, фантазували та створювали яскраві великодні роботи.Заняття подарувало дітям гарний настрій, нові знання та ще більше відчуття наближення світлого свята Великодня. Відділ освіти
🏠 Життя Авдіївського ХАБу «ВПОраємось» у Дніпрі: Підтримка, що надихає!Останні тижні у нашому просторі були насичені теплом, творчістю та турботою про ментальне здоров’я. Ми щиро дякуємо партнерам, які допомагають нам ставати сильнішими та знаходити розраду навіть у складні часи.Згадаймо, як це було:🌱 Ментальне здоров’я та стійкістьРазом із фахівцями IRC та БО «БФ «Янголи Спасіння» ми приділили увагу емоційному стану. Через створення мандал та техніки «Орігамі-антистрес» учасники вчилися долати прояви ПТСР, стабілізувати настрій та розвивати навички самозбереження. Це був час для глибокого розуміння себе та відновлення внутрішніх ресурсів.❤️ Сила слова та любовіОсоблива зустріч від БФ «Крок з Надією» нагадала нам про важливість щирості. Ми говорили про любов як про щоденну дію та вчилися використовувати силу слова, щоб підтримувати близьких та будувати міцні стосунки.✨ Творче натхненняКоманда ГО «Аваліст» подарувала нам яскраві миті творчості. Створення весняних рамок та ніжних Великодніх композицій допомогло кожному відволіктися, зануритися в атмосферу свята та додати барв у буденне життя.Дякуємо нашим партнерам та кожному гостю за атмосферу довіри. Ми продовжуємо працювати, щоб ви відчували підтримку та тепло дому.📌 Стежте за оновленнями, попереду ще багато цікавого!
TGLIST.COM.UA
