Зі свого життєвого досвіду можу сказати, що люди, які з самого початку розповідають, що нічого не вийде, це неможливо, недоцільно, затратно і взагалі такого ніхто не робив – часто виявляються правими. Особливо у тому випадку, коли у команді не знайшлося нікого, хто б виштовхав їх ногами за двері. Так, ми у дуже скрутній ситуації. Так, на «старих» ділянках фронту все напружено. Так, росіяни обстрілюють мирні міста, магазини і школи. І ще ми втрачаємо по кількасот метрів щодня на Донеччині, це правда. Але як можна не бачити, що росіяни в паніці від операції на своїй території, для них це як удар ножем у живіт, і що втрати людей, техніки і території для них виявилися безпрецедентними, такого ніхто не чекав і не був готовий. Ну і що? – нудять наші ж українці. – Ну і що далі? Де ваш план наступу, вимагаємо оприлюднити на фейсбуці. Я не знаю, де план. Було б дуже дивно, якби знала 😊 У Безуглої пошукайте. Знаю тільки, що такі плаксії – вони як вампіри, завжди висмоктують сили, уповільнюють, перешкоджають і пхають палки в колеса. Від таких треба триматися подалі, хай самі між собою щось придумують і впроваджують у життя, якщо зможуть.