Дорогий щоденник. Євротур. День 14. Варшава номер 1

Чим ближче тур до кінця - тим менше відволікаєшся на щось, окрім робочих моментів.

Домонтував «Еліас» на суботу. Приїхали в готель, зрозуміли, що на майданчик їхати вічність, пообідали і знову стрибнули в бус.

Нарешті зібрався весь склад «третьої хвилі». О 18:57 за кулісами згадав, що пакети з завданнями не порізані. Бігом порізали їх і до бою.

По кількості істеричних хайлайтів варшавський еліас легко залітає у топ-3 туру. Побачите колись в розділі бонусного контенту для спонсорів. Вже перший блок аукціону натякнув, що Варшава боротиметься за лідерство в нашому аукціонно-донатному топі. Якихось 13к не вистачило до мільйона, і статус лідера втримав Амстердам.

На післяконцертній двіжусі з переможцями аукціонів, коли я вже вимикаюся з активного концертного стану і переходжу в режим енергозбереження в черговому місті отримую «компліменти» стосовно моїх очей і рівня суму і втоми в них. Добре, що я цих очей не бачу)

В Варшаві вперше за тур в місто не пішов ніхто. Чи то єбєньове розташування готелю, чи то повторний заїзд сюди ж через 5 днів стали запорукою цього, але факт фіксуємо. З майданчика ми вийшли о 23:30 і нікому нічого вже не хотілося.

З третьої спроби служби доставки нас не підвели, і в цей вечір все ж доставили вечерю. В готелі пацани знову спробували глянути фільм «Євротур», і знову звісно ж фіг хто його додивився.

Під звуки чергової спроби прання (прикиньте, в нас в номері була пралка) заснув.

Сьогодні мали виїзд аж о 12:00. Це перша подібна розкіш в цьому турі. Рухаємося у Лодзь із розумінням, що сьогодні ми граємо тільки один концерт, а вже завтра вриваємося в серію з 6 концертів за 3 дні. І спробуйте хоч хтось сказати після них щось про мої очі)