Весь світ у ранах, я візьму цей жовтий скотч,Я знаю, тут у поміч - лише жовтий скотч.Так вабить декольте цієї дивної весни,Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми?Як короп в ставі, вигравало тіло зброї,А він сказав: "Візьми цей скотч, лиш він загоїть".Бери землі цієї берці й лісу тепле пончо,Якщо ти наш, намотуй більше, більше скотчу.Ця дика ніч і тут горланить все минуле,А тобі добре, бо - чотири, п'ять і нулик.Все повертається, як ляпас чи як ранок,То ми залишимося тут широким шрамом.І говори зі мною, більше говори ти,Бо все мине, крім слів, як дим, і ніч, і вітер.Ти так полюбиш це терпке прозоре місто,Спускайсь з гори, поки тут візуально чисто.І вже земля так нам гірчить тепер, як оцет,І як скінчиться скотч, бери намотуй Сонце.І в ночі цій, неначе риба в клярі я,Чи в Вас лишився скотч, Небесна Канцелярія?Весь світ у ранах, я візьму тей жовтий скотч,Я знаю, тут у поміч - лише жовтий скотч.Так вабить декольте цієї дивної весни,Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми?— Максим «Далі» Кривцов •2 роки тому Максим загинув.Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротися за Україну, за яку він віддав життя.