16 березня 2022 року російські літаки скинули дві авіабомби на Маріупольський драматичний театр, де переховувалися сотні людей. Від удару зруйновано концертну залу, бокові стіни обвалилися, поховавши тих, хто готував їжу. Почалася пожежа, охопивши горище, малу сцену та верхні поверхи. Ранковий час удару було обрано, щоб завдати максимальної шкоди — вдень у театрі збиралися тисячі маріупольців у пошуках інформації, рідних, ліків, їжі та евакуації. Місто три тижні перебувало в блокаді, без зв’язку, під постійними обстрілами. Навколо театру люди готували їжу, набирали воду, організовували виїзд, тому авіаудар вразив велику кількість мирних жителів. Задня частина театру частково обвалилася, коридори були заблоковані. Після вибуху дехто тікав, інші — шукали рідних чи допомагали пораненим. Будівля палала, в сквері лежали тіла, а люди кричали та намагалися розбирати завали голими руками. Незабаром почався артобстріл, що спричинив паніку. Поранених виносили вручну, лікарень майже не залишилося, швидка не працювала. Театр згорів за кілька годин, і всі, хто лишився під завалами, загинули. Кількість жертв досі невідома — від 100 до 1000 осіб. Після окупації росіяни таємно знищували тіла у крематоріях, а театр стерли з лиця землі. Окупанти спершу заперечували загибель людей, потім применшували масштаби трагедії, а згодом почали звинувачувати Україну. Світла пам’ять загиблим. Ми маємо відновити імена тих, хто назавжди залишився у серці Маріуполя. Вони заслуговують на гідне вшанування.