⭐ Mos Elian • Find Me Шукати координати твоєї душі. Вирвану з тіла і часу. Тобою приречено забутої. Не здобутої. Скутої в полоні твоїх законів. Ти розсіюєшся в плоскості світу, сидиш на глі матеріального буття. І розум твій — повія землі, ескортниця в клубі спотворених істин, вона тягне тебе за шкіру кілометрами світу, де вітрини розкоші жадають твоєї крові. Свята покора. І ти ідеш, сліпий, міражами фальшивої реклами гедонізму, в закутих власноруч кайдани дарвінізму, приречений ідеями консюмеризму. Ти проклинаєш смертність, висміюючи вічність. Ти не бачиш людських душ, але таємно поклоняєшся собі. І ти кажеш, що любиш, складаючи клятви до гробу у шлюбний контракт. Думаєш, але відчути не можеш. Твоя досконала геніальність. Атомарно прорахована реальність. Обмеженість. Абсолюту структурована абсурдність. Свята раціональність. Інтелектуальності свідомість, почуттів приречена складність. Закономірність. Матеріальності залежність, безкровна бездушність. Впорядкованість. Психопатичності логічність. Скутості безпричинність. Паралізована чуттєвість. Амплітуди душі недостатність. Ти розчинений, розмножений. Ти інтегрований. Ти полярний. Ти скоординований, украдений. Ти дивишся на себе і не розумієш нічого, крім етикеток дубльованих брендів. Ти дивишся на нас — а нас нема, є тільки шлюбний акт. Тебе моя критична недостатність. І я все ще шукаю координати твоєї душі, розтікаючись в бездонному океані Землі, в розірваних хмарах, в роз’ятрених горизонтах, скажи мені, чи є на Землі хоч один її атом, який буде сяяти в твоїй порожнечі? Чи є ще місце для нас у світі, де навіть зорі не витримують і падають? В найдальших світах, на горизонтах полів, в глибинах океанів і морів, в спалених містах, в чужих галактиках — я відшукаю координати твоєї душі, і до смерті дійду і розпалю її, і ти відчуєш, ти почуєш її знову. І де б вона не була, вогнем у твоїй душі стану я.text: μ exclusively for @archives