Чому алгоритми розрахунку Великодня розійшлися, або математика церковних календарів 📅У неділю багато хто святкував православний Великдень, тоді як західний світ відзначив його ще тиждень тому. Здавалося б, алгоритм розрахунку дати однаковий для всіх: перша неділя після першого весняного повного місяця 🌕.Східні та західні традиції по-різному визначають параметри spring та full_moon 🌱. Ці дати ґрунтуються не на точних астрономічних вимірах (свого роду API Всесвіту 🌌), а на хардкоді — апроксимаціях, жорстко закріплених сотні років тому 💾.Ось як виглядають основні розбіжності під капотом ⚙️:1️⃣ Змінна spring_start зафіксована як 21 березня. Але Захід використовує григоріанський календар, а Схід — юліанський 📜.2️⃣ Довжина року. Юліанський рік (рівно 365.25 днів) математично довший за григоріанський (365 + 97/400 днів). Через цей зсув 21 березня за юліанським календарем поступово дрейфує все далі від реального астрономічного рівнодення 📉.Через ці особливості Пасха східного обряду іноді збігається із західною, але ніколи не генерується раніше за неї (до того ж метод апроксимації повного місяця на Сході також традиційно повертає пізнішу дату 🕰).Здавалося б, просто свято, а насправді — чудова ілюстрація того, що стається, коли дві системи використовують різні базові константи для одного й того ж рівняння 🧮.На своєму графіку я візуалізував цей "юліанський дрейф" з 2000 по 2050 рік. Як бачите, спільне свято — далеко не норма (лише 16 разів). Найчастіше східна традиція запізнюється на 1 тиждень, але накопичення похибки періодично генерує екстремальні розриви у 4 або навіть 5 тижнів (понад місяць!).🫶 Банка | 📺 Youtube | 🔗 Сайт