Повідомлення telegram каналу - @antidaybook

Логотип телеграм спільноти - Антищоденник ✨ 2021-11-07

Антищоденник ✨

Кількість підписників:
61
Фото:
330 
Відео:
19 
Посилання:
329 
Категорія:
Блоги
Опис:
Твоє вечірнє чтиво Ламповий чатик каналу: https://t.me/joinchat/Vm_AXS99Q7GoXG9T Автора та адмін: @dimsvan

Канал Антищоденник ✨ - @antidaybook - №867

Майже два тижні я прохворів. За вікном в цей час і дощило, і сонце сяяло, і вітер шаленів. В якісь дні я вибирався надвір, щоб вдихнути осіннього повітря, розім'яти ноги та подивитися, чи все гаразд із моїм районом. В інші — валявся на постеленому на підлозі ортопедичному матраці (в ліжка зламалась ніжка), годинами зависав у соцмережах, читав книги, зрідка подивлявся атаку титанів і писав особистий щоденник про те, як же я заїбався хворіти.
І ось я нарешті вже відновився на три чверті звичного заряду своєї батарейки, щоб вибиратися надвір і писати акуратні списочки справ на новий день у своїй аскетичній програмі в телефоні.
Сьогодні після обіду на променаді особливо відчувалося, як насувається осінь. Я ніколи її надто не любив і мав багато упереджень щодо цієї пори, втім, коли погода суха, як нині, то гуляти надворі навіть більш, ніж стерпно. Блідо-блакитне небо розтягує у своїй глибині смуги високих хмар. Сонце зазирає у вікна, виглядаючи спраглих за вітаміном Д. Машини їздять вулицями обачно і якось повільніше, немов би економлять бензин. Галасливі компанії сидять по потемнілих вулицях на бордюрах і столиках зачиненого KFC, розпиваючи власну "горючку". Студентки в пальто швидко ходять від кав'ярні до кав'ярні. Собаки вигулюють своїх господарів. Господарі уникають дійсності в екранах телефонів. Я уникаю того, щоб дописати пост про велоподорож в кінці серпня. Сусід на сходовому майданчику все ще гупає дверима, від чого часом думаєш о, мабуть знову працює ППО. Мій ліфт полагодили, тепер у ньому яскрава лампочка, а ще він скрипить як паралітик. Велосипед стоїть у коридорі, сріблястий, із незарядженою фарою, очікує підкачки колес. Книга Макса Кідрука лежить на дошці для прасування; два роки тому я подарував її на дн; сьогодні попросив узяти почитати. Моя книга теж пишеться, для окремих героїв є натхнення з реального життя. Сама дійсність переплітається із химерним побутом війни, молодецьким запалом та сентиментами десятого місяця року.
Здається, осінь остаточно вступила в свої права.

18
22-10-12 20:10